Нардеп Рудик: Уранці 24 лютого мені подзвонили з Печерського військкомату і сказали: "Майоре Рудик, прибудьте максимально терміново". Що таки війна, я дізнався, гуляючи із собакою у дворі
Він зазначив, що за день до повномасштабного вторгнення йому вдалося задля безпеки відрядити сім’ю у Трускавець Львівської області.
"Родина поїхала 23-го числа і залишила мені собаку, яку треба зранку й увечері як мінімум вигулювати. Це я зустрів звістку про війну, гуляючи із собакою у дворі. Мені подзвонили з Печерського військкомату і кажуть: "Так і так. Майоре, – тоді ще, – Рудик, прибудьте максимально терміново у 25-й кабінет Печерського військкомату". Що таки війна, отак я дізнався", – сказав нардеп.
Він зазначив, що про війну він дізнався між 6.30 і 7.00.
"Почав зв'язуватися з колегами, звичайно. Дізнався про те, що сесія на 8.00. І треба закінчувати цю процедуру, а собака все не готова", – підкреслив Рудик.
За його словами, у Печерський військкомат він вирушив після візиту до Верховної Ради.
"Зустрічає мене військком. [...] Каже: "У нас формується рота охорони". По званню я підходжу. Я так розумію, я чи командир, чи заступник командира цієї роти мав би бути. І все йде до того, що я ним стаю... Аж поки не підходить хтось із офіцерів військкомату, які, можливо, мене знали, бачили. Каже: "Так це ж народний депутат". Той міняється в обличчі й каже: "Яка мобілізація? Куди?" – згадав Рудик.
Він наголосив, що приніс із собою "контракт резерву першої черги".
"Це документ, який я уклав за рік до війни з однією з військових частин, узявши на себе добровільне зобов'язання до 2026 року щороку проходити військові збори, спецпідготовку, і у випадку "Ч", який якраз і настав, бути мобілізованим у першій хвилі", – пояснив нардеп.
Рудик розповів, що після цього військком сказав йому: "Ви що? Призвати нардепа – це кримінальна відповідальність. Ні за що. Ніколи" – і все в такому ж дусі".
"Я кажу: "Чоловіче добрий, ну подивися: орки під Києвом. Про яку відповідальність ти говориш?" [...] Військком каже: "Ні, зброї я тобі не дам, призвати депутата не можна – давай подумаємо". Але я бачу, іде час – і нічого не відбувається. І в цей момент я дізнаюся про те, що мої колеги – народні депутати отримують зброю в Головному управлінні внутрішніх справ у Києві. Відповідно, я все кидаю – і їду туди. Ледь мені вистачило цього АК (автомат Калашникова. – "ГОРДОН"). Бо кількість людей була неймовірною", – наголосив він.
За словами Рудика, він мав відчуття, що якби не депутатське посвідчення, то автомата він би не отримав.
Нардеп Рудик: 24 лютого військком мені каже: "Призвати нардепа – це кримінальна відповідальність. Нізащо. Ніколи". Я кажу: "Чоловіче добрий, орки під Києвом. Про яку відповідальність ти говориш?" Читайте повну версію інтерв'ю
Контекст:
Рудик народився 1970 року в Чернівцях. Закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича, Національну академію державного управління при президенті України та Університет Північного Лондона. Кандидат історичних наук.
У 1990-х працював журналістом, був викладачем у технікумі.
У 1996–1999 роках працював у Державному комітеті України у справах національностей і міграції начальником управління у справах депортованих, у 2005–2007 роках очолював цей комітет.
У 2007–2010 роках був заступником голови Київської міської державної адміністрації.
2014 року став керівником Державного агентства земельних ресурсів України. Того ж року його обрали народним депутатом України. На момент обрання був членом партії "Свобода", але пізніше вийшов із неї, а 2016 рок в парламенті вступив у фракцію Блоку Петра Порошенка. У 2019 році знову дістав депутатський мандат, у Верховній Раді входить до групи "За майбутнє".
З березня 2022 року Рудик захищає Україну в лавах Збройних сил.