Подоляк про переговори з РФ: Україні потрібні юридично вивірені гарантії безпеки. Чинні, а не протокольні чи будапештські
"Безумовно, ми розуміємо спробу наших партнерів залишитися ініціативною стороною у переговорному процесі. Звідси слова про шведську чи австрійську моделі нейтралітету. Але Україна зараз перебуває у стані прямої війни з РФ. Тому модель може бути лише "українською" і лише про юридично вивірені "гарантії безпеки". І жодних інших моделей чи варіантів. Що це означає? По-перше, абсолютні гарантії безпеки. Чинні, а не протокольні чи будапештські. А це означає, що сторони-підписанти гарантій не стоять осторонь у разі нападу на Україну, як сьогодні. Але беруть активну участь на стороні України в конфлікті та офіційно забезпечують негайне постачання нам необхідного обсягу зброї", – сказав Подоляк.
Він наголосив, що Україна ніколи не нападала на сусідів і не планувала робити цього.
"І по-друге, Україна більше не хоче залежати від бюрократичних процедур, які дозволяють або не дозволяють закривати небо від тих самих крилатих ракет. Нам потрібні прямі та жорсткі гарантії того, що небо обов'язково буде закрито. Додам, що Україна ніколи не була мілітарною державою, яка нападала чи планувала нападати на сусідів, на відміну від цих сусідів. Саме тому сьогодні Україна хоче мати справді потужний пул союзників із чітко прописаними гарантіями безпеки", – резюмував радник глави Офісу президента.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 16 березня заявив, що сторони обговорюють "австрійський або шведський варіант нейтральної держави" для України і це нібито можна розглядати як компроміс, пише російське видання "Коммерсантъ".
Контекст:
15 березня делегації Росії та України завершили переговори, які проводили у відеоформаті. Сторони обговорювали спільні питання врегулювання, припинення вогню та виведення військ із території України. Переговорний процес має продовжитися сьогодні.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ Росія та Україна провели три раунди переговорів у очному форматі. Вони проходили у Білорусі. Після цього переговори продовжились у форматі відеозв'язку.
Перший очний раунд відбувся 28 лютого. Основною метою було припинення вогню та бойових дій на території України. За словами Подоляка, "сторони визначили низку пріоритетних тем, за якими намітилися певні рішення".
Другий раунд відбувся 3 березня. Після нього українська делегація повідомила, що не одержала результатів, на які розраховувала. Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія сказав, що гуманітарні коридори – це "програма-мінімум" переговорів.
Третій раунд провели 7 березня. "Є невеликі позитивні зрушення щодо покращення логістики гуманітарних коридорів… По базовому політичному блоку врегулювання разом із припиненням вогню та гарантіями безпеки інтенсивні консультації продовжені", – повідомив Подоляк після зустрічі.