"Більше ніж два тижні ніхто не піднімає слухавки". Заступник командира "Азову" Калина розповів про оборону Маріуполя

Паламар: Усі радіють, бо орда не йде далі. Але ви задумувалися про те, як тут перебувати?
Скріншот: АЗОВ / Twitter

Заступник командира полку "Азов" Святослав Паламар (позивний Калина) розповів у відеозверненні, опублікованому у Twitter "Азову" 10 квітня, про оборону Маріуполя Донецької області.

"Багато хто сьогодні говорить про оборону Маріуполя. Що ми б'ємося з переважаючими силами противника, що ми стримуємо велику орду, що ми не пускаємо росіян далі і тим самим затримуємо всю російську армію. Усі радіють, бо орда не йде далі. Але ви задумувалися про те, як тут перебувати? Як битися в таких умовах? Що відчувають захисники Маріуполя? Це коли тобі пишуть смс: "Як у тебе справи, друже?", – а ти п'ять хвилин тому поклав у чорний мішок побратима, якого знав сім років. Це коли вчорашній взводник, якому 22 роки, командує батальйоном. Та командує краще й ефективніше за цього "полкана", який усе своє життя отримував зарплату від держави. Він просить за одного, за другого, за третього солдата і завжди скромно забуває про себе. Забуває про те, щоб його нагородили. Це коли відділення азовців штурмує роту елітного спецназу. Це коли побратим, маючи тяжкі поранення, тікає з госпіталю, бо пообіцяв своїм друзям допомогти боротися на передньому краї", – сказав він.

Паламар додав, що це "політики, які кажуть: "Та ми їх підтримаємо, ми постійно з ними на зв'язку", але вже більше ніж два тижні ніхто не піднімає слухавки і ніхто ні з ким не спілкується".

"Це пам'ятати про нас, пам'ятати вічно про Маріуполь, розказувати про це, але це місто-мученик. Це місто-борець. І ми не в минулому, ми в теперішньому. Це коли ти читаєш про себе зі скорботою, а ти ще є. Ти ще живеш надією, ти розумієш, що до тебе повинні прийти. І особливо ті люди, які вірні присязі, які знають, що Росію можна перемогти", – додав він.

Контекст:

Маріуполь – найбільше портове місто на березі Азовського моря. Бої за Маріуполь точаться із 24 лютого, коли почалося масштабне вторгнення російських військ в Україну. Російські війська не змогли взяти штурмом Маріуполь і почали скидати на нього авіабомби, обстрілювати з артилерії та реактивних систем залпового вогню житлові квартали. Влада Маріуполя вважає, що окупанти хочуть захопити місто, щоб "пробити коридор" із Ростовської області РФ до окупованого Криму.

У порту Маріуполя залишилися заблокованими судна, які були там у момент вторгнення.

Жителі оточеного Маріуполя через російських окупантів залишилися без води, світла, тепла, зв'язку та продуктів. Орієнтовно три тижні – до 14 березня – евакуації з міста не проводили через постійні обстріли з боку росіян. Потім у жителів з'явилася можливість покинути місто через спеціальний коридор, але тільки приватним транспортом – евакуаційних автобусів окупанти, як і раніше, не пропускають.

Станом на початок квітня частину міста контролюють окупанти, частину – українські військові. Бої тривають.

За інформацією Держстату України, до повномасштабного російського вторгнення в Маріуполі жило приблизно 450 тис. осіб. У ньому залишається, за підрахунками мерії, орієнтовно 130 тис. осіб. Багатьох людей росіяни викрали й депортували на окуповані території або у РФ. За даними мера міста Вадима Бойченка станом на 8 квітня, депортовано 31 тис. жителів.

6 квітня міськрада Маріуполя повідомила, що в місті почали працювати російські мобільні крематорії, щоб "знищити будь-які свідоцтва злочинів своєї армії".