Потреба в мобілізації в Україні зберігається, але ентузіазм призовників падає – Гуменюк

"Є абсолютна потреба [у мобілізаційному ресурсі], оскільки всі ми співчуваємо і спостерігаємо за новинами з фронту, розуміємо, що коїться, наприклад, на сході, що там підрозділи дійсно перебувають довготривалий час у таких складних умовах, і вони дійсно потребують відновлення. Тобто виведення із зони активних бойових дій, перебування певний час на більш спокійній території, відновлення сил і повернення на позиції. Для цього і формується мобілізаційний ресурс" ,– наголосила Гуменюк.

Вона зазначила, що після початку повномасштабного вторгнення військ РФ була "дуже висока хвиля ентузіастів", тобто добровольців, які готові зі зброєю в руках захищати Україну. Наприклад, в Одеській області через це створили другу бригаду територіальної оборони і сформували резерв на третю бригаду.

"Але на той момент, давайте казати чесно, не всі усвідомлювали, що війна повномасштабна може тривати так довго. На той момент усі очікували, що за кілька місяців ми переламаємо хребет цьому ворогу й усе буде Україна. Воно так і буде. Але потреби в мобілізаційному ресурсі ще є", – додала речниця.

Наразі, за словами Гуменюк, фіксують "падіння ентузіазму" в деяких військовозобов'язаних громадян.

"Ми спостерігаємо все ж таки падіння ентузіазму певного у цієї категорії населення, які вже, як то кажуть, зрозуміли для себе, що можуть цілком і в умовах війни співіснувати в цивільному житті, і не поспішають прийти до центру комплектування, надати про себе дані", – наголосила вона.

Гуменюк підкреслила, що законодавство про мобілізацію в Україні недосконале і спирається на підвищену свідомість громадян, на те, що кожна людина мобілізаційного віку періодично буде приходити до центру комплектування, оновлювати про себе інформацію, проживати за місцем реєстрації та прибувати за повісткою. Водночас багато хто свідомо уникає цього, тому в законодавстві є прогалини, які ускладнюють виконання плану мобілізації, додала вона.

"Окрім того, отримання повістки не означає негайного відправлення на фронт... Перше – це вивірення даних людей, далі проходження за потреби медичної комісії, якщо ці дані недосконалі, а є така потреба. У ході вже цієї комісії може виявитися, що людина не підлягає мобілізації", – уточнила речниця.

Контекст:

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вранці 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 7 лютого – до 20 травня 2023 року.

Воєнний стан передбачає, зокрема, заборону на виїзд за кордон чоловіків віком 18–60 років, які підпадають під призов на військову службу під час мобілізації, окрім особливих винятків. 16 серпня президент у відповідь на петицію із закликом зняти заборону на виїзд чоловіків заявив, що це відбудеться лише після закінчення дії воєнного стану.

Відповідно до ст. 336 Кримінального кодексу України, ухиляння від призову на військову службу під час мобілізації карають позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.