Путін посилить удари по енергетиці України й не тільки. Bloomberg назвало причину

За словами співрозмовників агентства, наближених до Кремля, Путін вважає воєнну ескалацію найкращим способом примусити Україну до переговорів на його умовах. На думку російського лідера, Трамп навряд чи зробить щось для посилення обороноздатності Києва, та й Москва досі не зазнала жорсткого тиску з боку США.

Автор статті наголосив, що після саміту на Алясці РФ лише посилила свої атаки на Україну. За даними агентства, Путін має намір і далі атакувати енергетичні об'єкти України й іншу інфраструктуру, повідомили джерела. Вони додали, що Анкоридж переконав Путіна, що "Трамп не зацікавлений у втручанні у війну".

Замість введення проти РФ жорстких американських санкцій, глава Білого дому вчергове висловив своє розчарування в російському лідері й оголосив умови європейцям. Трамп заявив, що перш ніж Америка запровадить обмеження для РФ, Європа має відмовитися від закупівлі російських енергоресурсів, також він наголошував на потребі ввести тарифи проти найбільших покупців російської нафти – Індії і Китаю. The New York Times 14 вересня написала, що глава Білого дому обіцяє ввести санкції проти РФ за умови, у виконання якої не вірить сам. Роlitico також окреслило його вимоги до європейців як "важкі і нездійсненні". Ознаки стриманості з боку Вашингтона додають сміливості Кремлю, переконане Bloomberg.

Співрозмовники зазначили, що на Алясці Путін запропонував припинити бойові дії в обмін на повний контроль над Донбасом. Раніше він вимагав від України обмежити чисельність Збройних сил і відмовитися від вступу в НАТО. Після того, як Україна відхилила ці умови, Путін вважає ескалацію виправданою, заявили особи, наближені до Кремля. Дані, які Bloomberg зібрало на основі даних командування повітряних сил, свідчать про те, що за місяць після американсько-російських переговорів кількість атак по Україні зросла приблизно на 46%. Натомість просування РФ на фронті сповільнилися, вказує автор статті.

За повідомленням джерел, Путін також спостерігає за війною прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху в Газі. Він вважає кампанію серйознішою, ніж війна Росії в Україні, і зазначає, що вона була "здебільшого прийнята" США і Європою, що підриває їхню критику Москви. Співрозмовники заявили, що російський лідер "і далі братиме участь у будь-якому поточному діалозі зі США, але водночас далі робитиме те, що вважає за потрібне".

Контекст:

25 серпня Трамп заявив, що можуть настати "дуже серйозні наслідки", якщо країна-агресор Росія не сяде за стіл переговорів з Україною, і пообіцяв "втрутитися", якщо за два тижні не буде прогресу. Наступного дня Трамп пригрозив РФ "економічною війною", якщо вона відмовиться від переговорів з Україною.

Президент України Володимир Зеленський після засідання "коаліції охочих" повідомив 4 вересня, що Трамп під час розмови з європейськими лідерами був "дуже незадоволений" тим, що Угорщина і Словаччина купують російську нафту. У Білому домі повідомили, що Росія за один рік отримала €1,1 млрд від продажу палива в ЄС.

У ніч на 7 вересня РФ завдала по Україні наймасованішого повітряного удару від початку війни. В американському мінфіні сказали після цього, що США готові посилити тиск на Росію, але потрібна підтримка європейських партнерів. Якщо США і ЄС введуть більше санкцій і вторинних тарифів для країн, які купують російську нафту, російська економіка "повністю впаде", зазначив глава відомства Скотт Бессент.

Того самого дня Трамп заявив, що готовий до другого етапу санкцій проти Росії.

14 вересня Трамп припустив, що, імовірно, йому доведеться втрутитися в переговори сторін, тому що "Зеленський і Путін так ненавидять одне одного, що майже не можуть розмовляти". Він визнав, що війна, яку він збирався швидко завершити, виявилася важкою для нього. Глава Білого дому розкритикував недостатній тиск на РФ із боку Європи, зокрема через закупівлю російських енергоресурсів. Також він уперше публічно назвав Росію агресором.