Рада відмовилася від законопроєкту про конкурс у НАБУ, який критикували посли G7, і ухвалила інший. Він також "резонансний"

Рада заборонила брати участь у конкурсі на посаду директора НАБУ особам, які після 24 лютого провели за межами України понад 21 день
Фото: rada.gov.ua
Верховна Рада на засіданні 7 вересня внесла до порядку денного і розглянула за скороченою процедурою законопроєкт №8003 про внесення змін до чинного закону "Про Національне антикорупційне бюро України", який передбачає введення обмежень щодо призначення директора НАБУ "у зв'язку із запровадженням воєнного стану".

Про це свідчить стенограма засідання Ради, яку опубліковано на сайті парламенту.

Під час голосування за основу законопроєкт підтримало 289 нардепів, під час голосування в цілому – 285. Законопроєкт передбачає запровадження заборони на участь у конкурсі на посаду директора НАБУ для людини, яка після 24 лютого понад 21 день перебувала за межами України.

Автор законопроєкту – голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

"Резонансний законопроєкт, але треба пояснити його логіку. Логіка дуже проста. З початком війни дуже багато людей покинули країну, хтось покинув за власним бажанням, хтось просто утік. І зараз наприкінці вересня стартує конкурс НАБУ, і ми хочемо підтримати ідею, що люди, які залишили країну у найважчий час, не можуть бути претендентами на такі високі посади. Це стосується не тільки НАБУ", – заявив він під час обговорення проєкту.

Нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Фріз назвала ініціативу спробою парламентської монобільшості "зберегти обличчя при поганій грі".

"Усі ми знаємо, якого галасу наробив скандальний законопроєкт №7654. І зараз для того, щоб зміксувати останній твіт послів G7, який наголошував на тому, що той законопроєкт несе правові ризики і невизначеність, вноситься черговий законопроєкт, який також створює правові ризики і невизначеність, зокрема для жінок, які є фахівцями, які мали можливість і виїхали за кордон, але згідно із цим законом уже не зможуть подаватися для участі у конкурсі на голову НАБУ", – заявила вона.

Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк зазначив, що законопроєкт №7654 авторства нардепа від "Слуги народу" Андрія Клочка "пішов в утиль".

Ця ініціатива пропонувала ліквідувати вимогу, що у конкурсі на посаду голови НАБУ не може брати участь людина, яка останні два роки працювала у керівних органах політичних партій або перебувала у договірних відносинах із ними. 5 вересня законопроєкт №7654 підтримав профільний комітет, повідомляли у Центрі протидії корупції.

"Слугам" потрібен слухняний і ручний директор НАБУ, який не помічатиме корупції. Будь-якою ціною. Тому і плюють на обіцянки західним партнерам, що організовують чесний і прозорий конкурс на директора НАБУ. Партнерам, які від початку вторгнення Росії виділили Україні $17,5 млрд, тобто близько 60% всього бюджету", – обурювалися у ЦПК.

На рішення комітету відреагували посли G7 – вони висловили у Twitter занепокоєння щодо цієї законодавчої ініціативи.

"Посли G7 як давні прихильники боротьби з корупцією стурбовані законопроєктом №7654, за яким ми уважно стежимо: він створює правові ризики і невизначеність навколо процедур відбору керівництва головних антикорупційних інституцій України", – ішлося у твіті, який Фріз сьогодні цитувала на засіданні Ради.

Контекст:

Національне антикорупційне бюро України створили 2015 року. З моменту заснування його очолював Артем Ситник. Відповідно до законодавства, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, скоєним найвищими посадовцями.

16 квітня 2022 року закінчився семирічний строк повноважень Ситника. Того самого дня Кабмін затвердив склад комісії з відбору директора НАБУ. Установче засідання конкурсної комісії відбулося 22 серпня.

17 квітня повноваження директора НАБУ тимчасово виконує перший заступник Ситника Гізо Углава. Ситника 12 травня призначили заступником голови Нацагентства з питань запобігання корупції.