Рада відмовилася від законопроєкту про конкурс у НАБУ, який критикували посли G7, і ухвалила інший. Він також "резонансний"

Про це свідчить стенограма засідання Ради, яку опубліковано на сайті парламенту.

Під час голосування за основу законопроєкт підтримало 289 нардепів, під час голосування в цілому – 285. Законопроєкт передбачає запровадження заборони на участь у конкурсі на посаду директора НАБУ для людини, яка після 24 лютого понад 21 день перебувала за межами України.

Автор законопроєкту – голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

"Резонансний законопроєкт, але треба пояснити його логіку. Логіка дуже проста. З початком війни дуже багато людей покинули країну, хтось покинув за власним бажанням, хтось просто утік. І зараз наприкінці вересня стартує конкурс НАБУ, і ми хочемо підтримати ідею, що люди, які залишили країну у найважчий час, не можуть бути претендентами на такі високі посади. Це стосується не тільки НАБУ", – заявив він під час обговорення проєкту.

Нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Фріз назвала ініціативу спробою парламентської монобільшості "зберегти обличчя при поганій грі".

"Усі ми знаємо, якого галасу наробив скандальний законопроєкт №7654. І зараз для того, щоб зміксувати останній твіт послів G7, який наголошував на тому, що той законопроєкт несе правові ризики і невизначеність, вноситься черговий законопроєкт, який також створює правові ризики і невизначеність, зокрема для жінок, які є фахівцями, які мали можливість і виїхали за кордон, але згідно із цим законом уже не зможуть подаватися для участі у конкурсі на голову НАБУ", – заявила вона.

Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк зазначив, що законопроєкт №7654 авторства нардепа від "Слуги народу" Андрія Клочка "пішов в утиль".

Ця ініціатива пропонувала ліквідувати вимогу, що у конкурсі на посаду голови НАБУ не може брати участь людина, яка останні два роки працювала у керівних органах політичних партій або перебувала у договірних відносинах із ними. 5 вересня законопроєкт №7654 підтримав профільний комітет, повідомляли у Центрі протидії корупції.

"Слугам" потрібен слухняний і ручний директор НАБУ, який не помічатиме корупції. Будь-якою ціною. Тому і плюють на обіцянки західним партнерам, що організовують чесний і прозорий конкурс на директора НАБУ. Партнерам, які від початку вторгнення Росії виділили Україні $17,5 млрд, тобто близько 60% всього бюджету", – обурювалися у ЦПК.

На рішення комітету відреагували посли G7 – вони висловили у Twitter занепокоєння щодо цієї законодавчої ініціативи.

"Посли G7 як давні прихильники боротьби з корупцією стурбовані законопроєктом №7654, за яким ми уважно стежимо: він створює правові ризики і невизначеність навколо процедур відбору керівництва головних антикорупційних інституцій України", – ішлося у твіті, який Фріз сьогодні цитувала на засіданні Ради.

Контекст:

Національне антикорупційне бюро України створили 2015 року. З моменту заснування його очолював Артем Ситник. Відповідно до законодавства, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, скоєним найвищими посадовцями.

16 квітня 2022 року закінчився семирічний строк повноважень Ситника. Того самого дня Кабмін затвердив склад комісії з відбору директора НАБУ. Установче засідання конкурсної комісії відбулося 22 серпня.

17 квітня повноваження директора НАБУ тимчасово виконує перший заступник Ситника Гізо Углава. Ситника 12 травня призначили заступником голови Нацагентства з питань запобігання корупції.