РФ придумала укриття для своїх НПЗ. Чи зможуть тепер із ними впоратися українські БПЛА?

У країні-агресорі РФ затягують сітками свої НПЗ, щоб захистити їх від ударів українських далекобійних дронів. Такий захист не є повністю ефективним і надійним, але подекуди ускладнює завдання уразити ціль, що означає збільшені витрати українських дронів для ураження об'єктів, пише видання. Однак сили оборони України продовжують успішну кампанію з ураження російських НПЗ фактично щоденними ударами.

Нещодавно російська компанія під назвою Amast Power Lines розкрила деталі про їхню "антидронову універсальну опорну конструкцію" КОЗ-У-Ш, яка якраз призначена для захисту різних об'єктів від ударів далекобійних дронів.

Ця конструкція – це сітка з вертикально розташованих тросів, на які вкладають габіонну сітку. Зазначено, що вона може бути різних розмірів і призначена для захисту резервуарів об'ємом від 400 тис. до 50 тис. м&³3;.

У компанії повідомили, що вже зробили майже 150 таких конструкцій, і нібито є випадки, коли захисна сітка врятувала від ураження дронами.

Заявлено, що конструкція призначена для захисту від безпілотників, маса яких не перевищує 200 кг. Водночас злітна маса українського дрона Ан-196 "Лютий" становить приблизно 250–300 кг (бойова частина до 75 кг), тобто він цілком здатний "прорвати" таку конструкцію, ідеться в публікації. Маса найпоширенішого дрона типу FP-1 невідома, але він може нести БЧ до 120 кг.

Моніторинговий канал "КіберБорошно" в серпні постив супутникові знімки після чергової атаки. У повідомленні йдеться, що росіяни натягнули на цистерни сітки, але це не допомогло.

Контекст:

Від початку 2024 року Україна посилила атаки на нафтогазові об'єкти на території країни-агресора Росії. Агентство Reuters 25 серпня 2025 року писало, що українські удари порушили 17% нафтопереробних потужностей РФ. Після того були нові удари.

Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна не має іншого вибору, окрім як завдавати ударів у відповідь на повітряні атаки РФ на українські об'єкти енергетики.