Росія у війні проти України витрачає боєприпаси швидше, ніж виробляє – глава розвідки США
Гейнс уточнила: Росія витратила високоточні боєприпаси швидше за звичайні. За її інформацією, РФ звернулася до Північної Кореї, щоб забезпечити додаткове постачання снарядів. На її думку, обсяг допомоги "здається обмеженим", але розвідники "уважно стежитимуть".
Брак боєприпасів – лише одна проблема з тих, які стоять перед російською армією, сказала Гейнс. Вона наголосила, що у них також проблеми з моральним духом і логістикою. За словами Гейнс, президент Росії Володимир Путін був "здивований" невтішними діями на фронті.
Вона вважає, що Путін стає "все більш обізнаним про проблеми, із якими стикаються військові". Водночас "не зрозуміло, чи має він повне уявлення про те, наскільки все складно на цьому етапі", додала Гейнс.
Директорка Нацрозвідки США додала: з настанням зими темпи війни в Україні сповільнюються. На її думку, обидві армії спробують перегрупуватися для подальших боїв навесні.
Контекст:
24 лютого Путін оголосив про вторгнення в Україну під виглядом її "демілітаризації" та "денацифікації". Від самого початку, за даними СБУ, Путін розраховував захопити Україну за кілька днів. Але бліцкриг провалився.
Із урахуванням території, яку Росія захопила у 2014–2015 роках, зараз вона контролює Крим, частину Луганської, Донецької, Миколаївської, Харківської, Запорізької та Херсонської областей. Наприкінці літа – восени українській армії вдалося деокупувати майже всю Харківську та Миколаївську області, а також частину Херсонської, зокрема обласний центр – Херсон.
Російська влада в перші місяці війни неодноразово заявляла, що мети "спецоперації", як вона називає війну з Україною, буде досягнуто, і вимагала від України капітуляції. Українська влада відповідала, що має на меті деокупацію всіх захоплених Росією українських територій, зокрема Криму.