США, Великобританія, Франція й Німеччина на саміті НАТО хочуть надати Україні "гарантії", країни Східної Європи наполягають на членстві – ЗМІ

За даними видання, США, Великобританія, Франція та Німеччина кілька тижнів обговорюють із Києвом питання створення "парасольки" для країн, які готові регулярно надавати Україні військову допомогу, і хочуть подати цей план уже на саміті у Вільнюсі. Цей варіант є частиною ширших переговорів у НАТО з кількома групами країн щодо того, як західні союзники мають підтримувати Україну в довгостроковій перспективі.

Як зазначають співрозмовники Politico, з позицією провідних країн НАТО не погоджуються держави зі Східної Європи – вони наполягають на тому, щоб Україна отримала швидкий шлях до членства в Альянсі, навіть попри бойові дії, які тривають.

За словами одного з французьких посадовців, "дискусія триває, вона досить прогресує, навіть дуже прогресує, і ми дуже сподіваємося, що її вдасться завершити до кінця саміту".

Високопоставлений дипломат НАТО зазначив, що зараз тривають "шалені переговори в останню хвилину" про те, "який вигляд це повинно мати".

Джерела видання не відкидають, що зрештою усе може звестися до обіцянок і далі надавати Україні значну допомогу у вигляді озброєння, обладнання, навчання військових, фінансування та передання розвідданих.

Дипломат НАТО пояснив, що багато деталей цієї підтримки залишать на потім. За його словами, кожна зацікавлена країна муситиме у двосторонньому порядку визначити з Україною, "якими будуть її зобов'язання, оскільки це може бути будь-що – від протиповітряної оборони до танків".

Про те, що країни НАТО можуть підписати індивідуальні декларації щодо України, у закритій статті повідомляє Financial Times, її цитує "Русская служба ВВС". За даними видання, США, Німеччина, Франція та Великобританія візьмуть на себе особисті зобов'язання щодо допомоги Україні замість рішення про прийняття країни до Альянсу.

За інформацією Financial Times, індивідуальні зобов'язання означають, що Україні забезпечать подальші військові постачання, розвіддані й допомогу в реформі всієї оборонної політики.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ в Альянс зафіксовано в Конституції України.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО і що ПДЧ буде "невід'ємною частиною цього процесу". Уперше таке формулювання з'явилося в заяві саміту НАТО, який відбувся 3 квітня 2008 року в Бухаресті. 

30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора РФ Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.

Генсек Альянсу Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і в цьому Україні допомагають члени Альянсу.

1 червня 2023 року на полях саміту Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський наголосив на необхідності визначення країнами – членами Альянсу чіткого алгоритму руху України до вступу в НАТО. "Конкретні рішення щодо подальшого руху України до членства та щодо безпеки нашої країни на період до вступу в Альянс – це те, що дасть нам змогу вважати Вільнюський саміт успішним", – сказав президент.

Декларації, у яких підтримують майбутній вступ України в НАТО, станом на 8 липня підписало 23 країни з 31, що входить до блоку.

10 липня глава МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що союзники по НАТО досягли консенсусу, який дасть змогу Україні вступити в Альянс без виконання плану дій щодо членства.