Стефанчук у Німеччині зустрівся із Шольцом і Штайнмаєром. Говорили про європейську перспективу України та надання озброєння
Стефанчук заявив, що налагодження робочого діалогу між Україною та Німеччиною і "зближення народів" – це головне завдання візиту до Німеччини, а зустрічі з колегами з Бундестагу "продемонстрували високий рівень підтримки України".
Голова українського парламенту також наголосив, що основна мета його візиту – одержати повну підтримку від Німеччини щодо надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС, і важливою є позиція канцлера в цьому питанні.
"Хотів би почути її від вас прямо і чітко. Як результат нашого спілкування я хотів би почути від вас слова надії для всіх українців: "Я підтримую надання Україні статусу кандидата у члени ЄС, щоб подати сигнал всьому народові України, що його боротьба не марна і що він може почати свій шлях на досягнення всіх необхідних критеріїв для набуття із часом повного членства", – сказав спікер.
Стефанчук також зазначив, що перемога України у війні, яку розв'язала РФ, гарантуватиме "мирне і передбачуване" майбутнє для країн Європи.
"Будь-який інший сценарій лише спонукатиме [президента РФ Володимира] Путіна до нових захоплень нових країн. Це потрібно зупинити зараз. Це історична місія сучасних політиків", – наголосив голова українського парламенту.
Він заявив, що анонсування Шольцом постачання в Україну систем протиповітряної оборони IRIS-T було дуже своєчасним.
"Сподіваємося, що між рішенням і постачанням цих систем в Україну пройде час, необхідний на дорогу, без будь-яких бюрократичних зволікань", – додав політик.
Шольц у Twitter зазначив, що зустрівся зі Стефанчуком у 100-й день повномасштабної війни РФ проти України.
"Українці протистоять російському агресору вже 100 днів. 100-денна війна в Європі. Дякуємо спікеру українського парламенту Русланові Стефанчуку за розмову в цей сумний 100-й день війни", – написав він.
Також під час візиту до Німеччини Стефанчук зустрівся з федеральним президентом країни Франком-Вальтером Штайнмаєром, пише пресслужба Верховної Ради.
Він закликав Штайнмаєра підтримати європейські прагнення України.
"Пане президенте, усі зміни в цьому світі роблять мрійники та фанати. Тому я хочу запитати у вас: назвіть мені ще одну країну – кандидата до ЄС, підтримка до членства якої в цій країні сягає 91%. І цих 91% не тому, що в нас війна, а тому, що ми кладемо свої життя за цінності та принципи ЄС", – сказав Стефанчук.
Як повідомила пресслужба, голова українського парламенту зазначив, що не просить якогось привілейованого статусу для України, а хоче "юридичного визнання заслуг українського народу на шляху до євроінтеграції".
"Ми чітко розуміємо, що статус кандидата – це не статус члена. Ми готові після отримання цього статусу наполегливо працювати, фанатично працювати над удосконаленням нашої країни, над приведенням її до відповідності Копенгагенським критеріям. Зробити все для того, щоб Україна не була бідним родичем, а була повноцінним членом ЄС", – додав він.
Штайнмаєр зазначив, що Україні не треба бути песимістом щодо європейської перспективи.
"Ви знаєте, що наша міністерка закордонних справ та федеральний канцлер заявили, що вони йтимуть на чолі цього потяга, який має привести Україну до ЄС", – сказав він.
Водночас президент ФРН сказав, що Україна "перебуває в особливій ситуації".
"Точиться війна. І це означає, що ми повинні знайти для України особливе рішення. Тому що ситуація абсолютно особлива. І це формулювання повинна внести Європейська комісія", – сказав він.
Штайнмайєр також "висловив захоплення мужністю українців у боротьбі за свою батьківщину й пообіцяв виправдати їхні сподівання стосовної зброї, фінансування та іншої допомоги, яка буде потрібна", додали у пресслужбі.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст:
Німеччина від початку війни у 2014 році надає Україні фінансову допомогу, допомагає лікувати поранених українських військовослужбовців, але відмовлялася від надання зброї. У 2021 році Берлін блокував постачання зброї Україні через НАТО, коли США попереджали про ймовірне нове вторгнення Росії.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого ФРН змінила позицію і погодилася постачати озброєння. Проте у квітні видання Bild написало, що уряд Німеччини викреслив усе важке озброєння зі списку військової допомоги Україні.
Після зустрічі глав міноборони різних країн 26 квітня на базі Рамштайн міністерка оборони ФРН Крістіне Ламбрехт заявила, що Німеччина передасть в Україну зенітні самохідні установки Gepard.
Німецький Бундестаг на засіданні 28 квітня схвалив постачання важкого озброєння Україні.
10 травня глава МЗС ФРН Анналена Бербок анонсувала спільне з Нідерландами постачання 12 гаубиць Panzerhaubitze 2000.
Але наприкінці травня видання Welt повідомило, що з кінця березня Німеччина практично не постачала Україні будь-якого значущого, навіть легкого, озброєння – тільки міни, запчастини для кулеметів, запалювачі, детонаційні шнури, радіоприймачі, ручні гранати тощо.
1 червня під час виступу в парламенті ФРН Шольц анонсував постачання систем ППО IRIS-T, які просила Україна. Він заявив, що за їхньою допомогою Україна зможе "захистити ціле велике місто від атак російської авіації". Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок уточнила, що постачання може тривати місяці.