"У Москві вже можна відкривати музей із колекцією різних засуджень". Зеленський дорікнув світовим лідерам за недостатню підтримку України в боротьбі з російською агресією
"Ми захищатимемо нашу землю і наших людей за будь-яких обставин і від будь-яких замахів. Українці не віддадуть своєї свободи ніколи. Тим часом у Москві вже можна відкривати музей із колекцією різних засуджень. Безумовно, ми вдячні за надану підтримку, але колективних зусиль поки що замало, щоб повернути російську сторону не лише до прогнозованої політики, яка базувалася б на повазі до міжнародного права та держав-сусідів, а й просто до змістовних перемовин щодо миру на сході України", – наголосив Зеленський.
Як приклад він навів одну з домовленостей саміту в нормандському форматі в Парижі 2019 року, якої не виконують досі, – це домовленість щодо полонених.
"Сотні наших людей утримують у полоні на окупованій території, і Росія дала чітку обіцянку забезпечити повний та безумовний допуск до них міжнародних організацій. Але цього не відбувається, тому що українські полонені перебувають у такому жахливому стані, що Росія не може їх показувати Червоному Хресту", – наголосив президент.
Контекст:
2021 року загострився російсько-український конфлікт. РФ наприкінці березня почала нарощувати війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території завдяки запровадженню регулярних підрозділів збройних сил РФ, та не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
У РФ стверджували, що накопичені сили залучать до навчань, а згодом вони повернуться до місць постійної дислокації. У травні газета The New York Times із посиланням на високопосадовців адміністрації президента США Джо Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишалося ще приблизно 80 тис. військових, що було найбільшою кількістю сил, які Росія накопичила там від моменту анексії Криму
Наприкінці жовтня американські ЗМІ знову почали повідомляти, що Росія стягує війська до кордону з Україною. У Міноборони України спочатку говорили, що жодних змін на кордоні не відбулося і українська розвідка не фіксує нарощування російських військ. Але 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". За його оцінкою, поблизу українського кордону зосереджено приблизно 92 тис. російських військовослужбовців.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти ЛНР" та "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. 7 грудня Путін і президент США Джо Байден провели двогодинну розмову захищеним каналом відеозв'язку. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. У Білому домі зазначили, що Байден не поступився російській стороні щодо питання ймовірного вступу України до НАТО.
За інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена домагатиметься від Німеччини зупинки газогону "Північний потік – 2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря в обхід України, якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну.