Україна запропонувала Китаю стати одним із гарантів безпеки – Кулеба

"Раніше ми розглядали Будапештський меморандум як важливу норму безпеки для України, але, на жаль, цієї безпеки Україні він не приніс. Зараз Україна вивчає можливість одержати гарантії безпеки від постійних членів Ради Безпеки ООН, зокрема, Китаю та інших великих держав. Наша пропозиція Китаю стати одним із гарантів безпеки України – це знак нашої поваги і довіри до Китайської Народної Республіки", – заявив Кулеба.

Він також подякував Китаю за зайняту позицію недопущення подальшої ескалації ситуації.

"Україна ніколи не хотіла війни і хоче, щоб вона закінчилася якнайшвидше. На жаль, ми не бачимо волі Росії до деескалації, вона і далі бомбить, стріляє, убиває мирних жителів і руйнує наші мирні міста й села. Ситуація не загострюється через Україну, ми реалізуємо своє право захищатися", – сказав міністр.

Він висловив сподівання, що Китай закликатиме Росію до припинення вогню, спонукатиме до припинення агресії, зняття блокади міжнародної торгівлі та поваги до територіальної цілісності своїх сусідів.

У відповідь на зауваження китайських журналістів, що українська криза віддзеркалює проблеми європейської безпеки і Україна "має стати мостом між Сходом і Заходом, а не межею конфронтації великих держав", Кулеба наголосив, що найбільша нестабільність у Європі зараз – результат вторгнення Росії в Україну і європейські країни не можуть гарантувати, що завтра Росія не вирішить напасти і на них.

Якщо Росію не зупинити зараз, за кілька років вона спричинить нові кризи, попередив міністр.

Він також наголосив, що Україна – європейська країна "як географічно, так і історично", і, хоча вона справді розташована на кордоні між Сходом і Заходом, але "це не міст, який кожен може перейти за своїм бажанням", а скоріше "двері, відчинені для всіх людей із добрими намірами для торгівлі, підприємницької діяльності, інвестицій, туризму, культури".

"Я знаю, що Китай прихильний до такої взаємовигідної співпраці і сповнений доброї волі стосовно України. Україна належить до європейської сім'ї, але також підтримує добрі стосунки з Китаєм та іншими азійськими країнами із взаємною повагою", – підсумував глава МЗС.

Контекст:

Україна протягом останніх років прагнула членства в НАТО, курс на її вступ до Альянсу зафіксований у її Конституції. 2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства (ПДЧ) Україна поки що не одержала.

15 березня Зеленський заявив, що українці починають усвідомлювати: у НАТО країні не вступити.

23 березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, генсек НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що НАТО надає "безпрецедентну підтримку" Україні, але "членство України в НАТО не стоїть на порядку денному".

Після чергового раунду переговорів із РФ 29 березня Україна офіційно запропонувала підписати договір про міжнародні гарантії безпеки. Проєкт договору передбачає, що в разі нападу на Україну низка країн-гарантів надає військову допомогу, озброєння та закриття повітряного простору, а Україна зобов'язується не розміщувати на своїй території іноземні військові бази та не вступати у військово-політичні союзи, повідомляв член делегації Олександр Чалий.

Зеленський пояснював, що Україна, як і раніше, готова вступити в НАТО, але, оскільки Альянс цього не пропонує, влада країни "буде будувати ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас".

У низці країн заявили про готовність надати гарантії безпеки Україні, але "не як у НАТО" – про готовність скерувати свої війська в разі нападу на Україну не йдеться.

16 квітня Зеленський повідомив, що готовність стати гарантами безпеки України демонструють Великобританія, США, Італія, Франція, Німеччина, Туреччина та Польща, але остаточної домовленості ні з ким із них ще немає. Ще від низки країн Україна очікує на підтвердження.