Війна в Україні

Зеленський про гарантів безпеки України: Перше коло розмови робитимемо уп'ятьох, потім приєднаються інші країни

16 квітня 2022, 22.24 Этот материал также можно прочитать на русском

Зеленський вважає, що в розмові про гарантії безпеки в України не буде проблем у питаннях про зброю чи санкції, але будуть – із "військовим компонентом". Фото: president.gov.ua

Президент Володимир Зеленський заявив, що готовність стати гарантами безпеки України демонструють Великобританія, США, Італія, Франція, Німеччина, Туреччина та Польща, але остаточної домовленості ні з ким із них ще немає. Про це він сказав 16 квітня в інтерв'ю українським онлайн-медіа, відео якого опублікував Офіс президента.

Він наголосив, що розрізняє "демонстрацію" та "готовність" і реальною готовністю вважає наявність підписаного документа, хоча б попереднього меморандуму. Таких документів Україна поки що не має, але є "демонстрація готовності" від Великобританії в особі її прем'єра Бориса Джонсона, від США, Туреччини, Італії, Польщі, Франції, Німеччини.

Окрім того, Зеленський за підсумками розмови з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і главою Євроради Шарлем Мішелем вважає, що гарантом погодиться окремо стати Євросоюз.

"Це демонстрація. Перше коло розмови ми будемо робити [з тими, від кого] я точно знаю підтвердження – Франція, Німеччина, Британія, США і ми. Уп'ятьох буде розмова. Потім доєднаються інші країни: Туреччина дуже, дійсно, хоче, Польща", – сказав Зеленський.

За його словами, від решти країн він поки не дістав підтвердження, "але цей процес живий" і Україна очікує на відповідь ще від 5–10 країн за тиждень або 10 днів.

"Отримаємо якусь конкретику. Там є складні питання, чого хочемо ми і що готові нам надати – різні речі", – наголосив Зеленський.

На уточнення, про які саме гарантії йдеться, президент заявив, що, за його "відчуттями від сигналів" інших країн, Україна не матиме проблем із будь-якою зброєю чи санкціями проти країни-агресора, але будуть питання з "військовим компонентом" – готовністю допомогти військами у разі потреби.

Зеленський також зазначив, що поки країни-гаранти не скажуть, "що вони нам дадуть" і чи будуть це справді надійні гарантії безпеки або просто партнерська допомога, неможливо домовлятися і з Росією. Він вважає, що за підсумками переговорів про мир і гарантії може бути два документи: один – безпосередньо між Україною та РФ, другий – за участю третіх країн, гарантів безпеки України.

Контекст

Україна протягом останніх років прагнула членства в НАТО. 2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства (ПДЧ) Україна поки що не одержала.
23 березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, генсек НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що НАТО надає "безпрецедентну підтримку" Україні, але "членство України в НАТО не стоїть на порядку денному".
Після чергового раунду переговорів із РФ 29 березня Україна офіційно запропонувала підписати договір про міжнародні гарантії безпеки. Проєкт договору передбачає, що в разі нападу на Україну низка країн-гарантів надає військову допомогу, озброєння та закриття повітряного простору, а Україна зобов'язується не розміщувати на своїй території іноземні військові бази та не вступати у військово-політичні союзи, повідомляв член делегації Олександр Чалий.
Зеленський пояснював, що Україна, як і раніше, готова вступити в НАТО, але, оскільки Альянс цього не пропонує, влада країни "буде будувати ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас".
Про готовність надати гарантії безпеки після цього заявили США, Італія, Німеччина, Великобританія і Туреччина. Водночас представники країн говорили, що гарантії будуть "не як у НАТО" – про готовність скерувати свої війська в разі нападу на Україну не йдеться.