Українець Клих – журналістові "Новой газеты": Хочеться заснути і не прокинутися, смерть стає бажаною

Українець Станіслав Клих, який відбуває ув'язнення в Верхньоуральській колонії в Росії за обвинуваченням в участі у Першій чеченській війні у 1995 році, написав листа журналістові "Новой газеты" Павлу Канигіну.

"Щодо побуту, щоб уникнути проблем із цензурою, писати не буду. У мене є телевізор – ловить п'ять каналів (НТВ, ТВЦ, "Культура", "ОТВ-Верхнеуральск", "Матч!")... Я вимагаю переведення в іншу установу ФСВП – із цією метою відмовляюся від сніданку й обіду, можу сказати, що тутешню їжу, на відміну від тієї, що була в грозненському СІЗО, їсти неможливо – вона огидна. Ось цього переведення якраз і не дають – тюремники, мабуть, зайняли тут глуху оборону, щоб уникнути можливих перевірок із Москви у тому разі, якщо мене все-таки переведуть, але, найімовірніше, тут мучитимуть так званим насильницьким годуванням", – написав Клих.

За його словами, "найскладніше подолати біль в очах – це від замкнутого простору, нестачі кисню, нервового перенапруження, у таких умовах деякі ув'язнені втрачають зір".

"Час у в'язниці вдень іде набагато довше, ніж вночі. Хочеться заснути і не прокинутися, смерть стає бажаною. Деяку розрядку дає читання листів – вони дають відчуття надії. Вважаю, що ув'язнені повинні мати доступ до інтернету, соцмереж для захисту своїх прав, оскарження вироків, формування громадської думки, зокрема доступ до так званого порно, впевнений, що суїцидів було б набагато менше. Зрозуміло, що така ізоляція вигідна опонентам, оскільки це не дає можливості засудженим упливати на ситуацію з метою зміни вироку, умов утримання", – продовжив Клих.

Він додав, що не знає всієї картини того, що робить українська влада для його обміну або звільнення, адже не має доступу до інформації, однак третій рік поспіль отримує привітання з Новим роком від президента України Петра Порошенка та міністра закордонних справ Павла Клімкіна.

"Майже цілий рік із моменту затримання консули "не знали" про моє місце перебування і лише після прибуття в грозненський СІЗО мене почали відвідувати. Як я можу бути задоволений їхніми "зусиллями", якщо я досі не вдома? Судячи з цього, можна робити висновок, що ситуацією керує певний "пул" медійних олігархів та спецслужбістів з обох боків, які вирішують, кого випускати, а кого тримати у в'язниці", – вважає Клих.

За його словами, деяких "випускають майже відразу ж, інші, очевидно, через особливі причини або симпатії, змушені роками чекати обміну/звільнення".

"Ось зараз, завдяки моїй мамі і, значною мірою, вам вирішують питання з Віктором Агєєвим (російського контрактника Агєєва було засуджено в Україні до 10 років позбавлення волі за участь у терористичній організації. – "ГОРДОН"), сподіваюся, нарешті його буде вирішено позитивно і на нашу спільну користь", – написав українець.

У травні 2016 року суд у Грозному (Чечня) засудив українців Клиха і Миколу Карпюка, які нібито брали участь у Першій чеченській війні у 1995 році на боці чеченських повстанців, до 20 і 22,5 років позбавлення волі відповідно.

В обвинувальному висновку йшлося, що Карпюк керував загоном "Вікінг", який боровся проти російської армії в Чечні. Нібито його підлеглий Клих 22 роки тому особисто вбив чотирьох російських військових, а колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, який входив у загін, стріляв по росіянах з автомата Калашникова приблизно 10 разів.

Обоє українців усі обвинувачення категорично заперечують. За їхніми словами, вони ніколи не були в Чечні і не брали участі у бойових діях.

У грудні Росія відмовила у переданні Україні Клиха і Карпюка.