Закликами до переговорів Путін хоче розколоти Захід і Україну – Інститут дослідження війни

На думку експертів, Путін хоче використати період припинення вогню, щоб дати своїм військам час для відновлення. Однак малоймовірно, що сторони можуть дійти згоди про припинення вогню. Росія та Україна "вкрай далекі" одна від одної за умовами для такої угоди, вважають аналітики.

Путін розпалює дискусії щодо припинення вогню насамперед як частину інформаційної операції, спрямованої на поширення розколу між Україною та її прихильниками, повідомили в інституті. Експерти наголосили: Кремль зображує, що Київ нібито не бажає розмовляти. В ISW зазначили, що Путін, найімовірніше, планує встановити умови для реальних переговорів у 2023 році, можливо, після того, як, за його планами, російські сили захоплять більшу частину території, яку вони нібито анексували.

У російському інформаційному просторі російський президент і далі "вагається" між підтримкою міністерства оборони Росії та підтримкою провоєнної спільноти блогерів, заявили експерти. Путін, імовірно, намагається зберегти позицію, яку він намагався займати протягом усього свого правління, коли він нібито знає про всі російські проблеми, але не відповідає за них безпосередньо, додали експерти.

Контекст:

За місяці після повномасштабного вторгнення Путін висунув Україні вимогу припинити вогонь і негайно сісти за стіл переговорів, відкинувши, що повернення Україні її територій буде на порядку денному.

У відповідь президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна хоче досягти домовленості з РФ, але з нинішнім президентом це неможливо. "Він не знає, що таке гідність і чесність. Тому ми готові до діалогу з Росією, але вже з іншим президентом", – сказав він.

10 листопада Зеленський сказав, що не відкидає переговорів із РФ про закінчення війни. Він наголосив, що, "крім ультиматумів, нічого не чув від чинного президента РФ", але "не зачинив дверей". Про умови, які входять до української формули миру, Зеленський говорив на засіданні Генасамблеї ООН 22 вересня й на саміті G20 15 листопада. Спочатку в ній було п'ять пунктів, тепер стало 10.

16 листопада український президент повідомив, що "отримував сигнали від партнерів" щодо бажання Путіна провести переговори. У відповідь Зеленський "запропонував публічну форму [переговорів], тому що Росія веде з Україною війну публічну".

3 грудня президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Росії можна надати гарантії її безпеки, якщо Москва погодиться на переговори щодо миру в Україні. Французький президент згадав побоювання президента Росії Володимира Путіна, що НАТО прийде до кордонів РФ.

На заяву Макрона негативно відреагували в Україні – Макрону відповіли голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія, радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, секретар РНБО Олексій Данілов. Також заяву французького президента прокоментували у Фінляндії.