"Зеленський, хоч би як намагався, не виглядає впевнено". Данилюк назвав помилку української влади у спілкуванні з населенням у період ескалації

Він висловив думку, що українське суспільство зараз поділено на дві частини – на тих, хто вірить у загрозу війни і сильно хвилюється через це, і тих, хто не вірить "або втомився вірити за вісім років".

"Усе одно ймовірність війни є. Можливо, це не 100%, можливо, не 70%. Для когось це може бути 20%. Навіть якщо 20% – будь-яка свідома людина повинна розуміти, що це є правда, реальність. До цього треба готуватися", – сказав Данилюк.

Екссекретар РНБО заявив, що кожен громадянин має продумати свої дії на випадок вторгнення – "з позиції відповідального громадянина, сина, дочки, тата". "Такий діалог має відбутися у кожній сім'ї, серед друзів. Тоді ми будемо більш готові, тоді Росія буде розуміти, що ми більш готові", – наголосив він.

Данилюк додав, що в Україні немає інструкцій, як громадянам діяти, але уряд "має найближчим часом видати їх".

"Тому що абсолютно безвідповідально тримати людей у тіні, неправильно коли суспільство розділене на дві частини. Який найбільший прокол влади у такій ситуації? Суспільство завжди орієнтується на владу, президента, який має поставити чіткі орієнтири та виглядати впевнено, говорити не те, що "нічого страшного немає", а що "ми готові". І демонструвати всім, що ми готові. На жаль, ми не в такій ситуації. Зеленський, хоч би як намагався, не виглядає впевнено. Але це означає, що це завдання кожного громадянина. Іншого виходу немає", – резюмував він.

Контекст:

Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти та докази.

За даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, за час збройного конфлікту на Донбасі загинуло майже 14 тис. українців, із них 4 тис. – цивільні особи.

2021 року російсько-український конфлікт загострився. РФ наприкінці березня почала нарощувати війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території шляхом введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, та не відкинула спробу просування російських військ углиб території України.

У РФ стверджували, що накопичені сили було залучено до навчань, а пізніше вони повернуться до місць постійної дислокації. У травні газета The New York Times з посиланням на високопосадовців адміністрації президента США Джо Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишалося ще приблизно 80 тис. військових, що було найбільшою кількістю сил, які Росія накопичила там з моменту анексії Криму.

Наприкінці жовтня американські ЗМІ знову почали повідомляти, що Росія стягує війська до кордону з Україною. У Міноборони України спочатку говорили, що жодних змін на кордоні не відбулося і українська розвідка не фіксує нарощування російських військ. Але 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або початку лютого, причому атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". За його оцінкою, поблизу українського кордону зосереджено приблизно 92 тис. російських військовослужбовців.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. 7 грудня президент Росії Володимир Путін і Байден провели двогодинну розмову за допомогою захищеного каналу відеозв'язку. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.

Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних з Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо питання імовірного вступу України до НАТО.

За інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена добиватиметься від Німеччини зупинки газопроводу "Північний потік – 2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря в обхід України, якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну.