"Не зовсім зрозуміло, що людям говорити. А люди запитають". РосЗМІ дізналися, як пропаганда пояснить росіянам закон про повістки та заборони для "ухилянтів"

Мобілізованих і призовників у РФ тепер будуть вважати такими, що отримали повістку, навіть якщо не бачили її
Фото: EPA

Затверджений Держдумою РФ 11 квітня закон, який вводить електронні повістки та ускладнює росіянам ухилення від мобілізації, ухвалювали під завісою таємності і настільки терміново, що пропагандисти не встигли "підготувати громадську думку" у країні-агресорі до його появи, пише 12 квітня "Медуза".

Один із депутатів Держдуми у розмові з "Медузою" підтвердив, що пересічні парламентарі аж до дня голосування не знали про зміст законопроєкту. "Як сніг на голову. Навіть не зовсім зрозуміло, що людям говорити. А люди запитають", – сказав він.

За інформацією співрозмовників "Медузи", провладні ЗМІ дістали "рекомендації" щодо висвітлення нововведень лише у другій половині дня 11 квітня, уже після того, як Держдума проголосувала за електронні повістки й у медіа вийшли новини про це.

Автором "методичок" джерела, наближені до Кремля та уряду РФ, називають міноборони країни-окупанта.

Окрім того, кремлівські співрозмовники "Медузи" впевнені, що і сам закон про електронні повістки ініційовано міноборони РФ. Вони стверджують, що співробітники політичного блоку адміністрації президента РФ не брали участі у його розробленні і не були попереджені про суть поправок.

Методичку з тезами, які мають пояснити населенню нову систему повісток, написано, на думку видання, "гранично казенною мовою". Автори "рекомендацій" пропонують пояснити населенню Росії, що країна "швидко виправляє недоліки системи військового обліку, виявлені 2022 року".

"Нова система людиноорієнтована, зручна, зводить до мінімуму прямі контакти з військкоматами та можливість помилок", – ідеться у тезах для пропагандистів.

Там пояснюють, що введення електронних повісток є необхідним, оскільки "люди не завжди проживають за місцем своєї реєстрації". Обмеження та заборони, які закон вводить щодо "ухилянтів", аргументують тим, що "відповідальність за ухилення від служби забезпечує справедливість і рівність громадян".

"Людина, яка втекла від служби, не може перебувати в більш привілейованих умовах, ніж людина, яка виконує своє конституційне зобов'язання і громадянський обов'язок", – ідеться в "методичці".

Ще одна теза робить акцент на відповідальності – тим росіянам, хто "навмисне ухиляється від строкової служби, не виконує свого конституційного зобов'язання", необхідно "чітко розуміти", що вони не залишаться безкарними.

"Інакше відсутність відповідальності сприймають як сигнал до можливості повторення протиправних дій і це викликає соціальну напруженість", – пояснюють у "рекомендаціях".

Один із депутатів Держдуми, який говорив із "Медузою" на умовах анонімності, сумнівається, що за допомогою пропаганди вдасться згладити шок від ухвалення нових норм. На його думку, нова система призову "точно не додасть популярності владі", навіть якщо нова хвиля мобілізації в РФ не буде відразу після ухвалення закону.

Водночас співрозмовники "Медузи", наближені до верхів російської влади, зазначають, що причини поспішного ухвалення законопроєкту поки що незрозумілі, і стверджують, що не чули про плани провести нову хвилю мобілізації.

Джерело, наближене до Кремля, зазначає: у політичному блоці АП розраховували, що до президентських виборів навесні 2024 року ситуація в РФ не буде кардинально погіршуватися й "усе буде більш-менш спокійно". Нібито у кремлівської верхівки було розуміння, що "народ не треба хвилювати", але ці поправки явно "потривожили" населення.

Кремлівські співрозмовники "Медузи" припускають, що закон про повістки може негативно вплинути на рейтинг влади, оскільки "будь-який натяк" на мобілізацію та скерування на фронт підвищує тривожність у російському суспільстві. Співрозмовник, наближений до керівництва пропутінської партії "Единая Россия", розмірковуючи про можливий вплив поправок на рейтинги, назвав законопроєкт "п...здецем".

Нижня палата парламенту країни-агресора Росії – Держдума – 11 квітня ухвалила у другому і третьому читаннях поправки, які узаконюють електронні повістки. Закон готували потай від громадськості, навіть депутати Державної думи РФ одержали текст законопроєкту лише за кілька годин до голосування.

12 квітня закон затвердила верхня палата парламенту країни-окупанта – Рада Федерації РФ, пише "Медуза". Проти проголосувала лише одна сенаторка – Людмила Нарусова. Закон набуде чинності після того, як його підпише президент Володимир Путін.

Відповідно до законопроєкту, електронні повістки матимуть таку саму силу, що й повістки, які надсилають рекомендованими листами, і оповіщення через роботодавця, і вручення особисто адресату. Електронну повістку будуть вважати врученою з моменту розміщення в особистому кабінеті адресата на порталі "Держпослуги".

Окрім того, для поширюваних повісток у Росії створять спеціальний реєстр. За сім днів після потрапляння в цей реєстр повістку автоматично вважатимуть врученою, навіть якщо адресат не отримав її ані особисто, ані поштою, ані в електронному вигляді.

Після отримання повістки росіянам необхідно буде з'явитися у військкомат у призначений час. В іншому разі за 20 днів "ухилянтам" заборонять керування транспортними засобами, продаж і придбання нерухомості, підприємницьку діяльність, а також оформлення кредитів.

Окрім того, поправки забороняють "громадянам, які підлягають призову на військову службу", виїзд із Росії з моменту отримання повістки і до явки у військкомат.

Контекст:

21 вересня 2022 року президент РФ Володимир Путін оголосив "часткову" мобілізацію в Росії для поповнення військ, які вторглися в Україну. 28 жовтня міністр оборони РФ Сергій Шойгу доповів Путіну про її завершення.

7 грудня Путін заявив, що у продовженні мобілізаційних заходів у РФ "немає потреби". За його словами, 150 тис. мобілізованих росіян перебувають у резерві, ще 150 тис. скеровано в зону бойових дій в Україні. Водночас юридично мобілізації в РФ не припиняли, оскільки Путін не підписував указу про її завершення.

Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов повідомляв, що Росія щомісяця мобілізує по 20 тис. осіб.

За даними Bloomberg, РФ 2022 року мобілізувала понад 500 тис. осіб, із них приблизно 100 тис. було завербовано у приватні військові компанії, зокрема "Вагнер".