Борислав Береза про ПАРЄ: Багатьом було начхати на Росію. Вони голосували, щоб не могли накласти санкції на них

Береза: Короткозору наївність дозволено європейським політикам, які не усвідомлюють усієї небезпеки РФ
Фото: Борислав Береза / Facebook

Серед тих, хто голосував за повернення Росії в ПАРЄ, було багато депутатів, які побоювалися санкцій Парламентської асамблеї щодо їхніх країн, повідомив член української делегації в ПАРЄ, народний депутат, позафракційний Борислав Береза.

Депутати Парламентської асамблеї Ради Європи голосували за відновлення повноважень російської делегації із трьох причин. Таку думку висловив член української делегації в ПАРЄ, народний депутат, позафракційний Борислав Береза в інтерв'ю каналу Anneksiya Net у YouTube.

"Перша група пояснювала це тим, що ми відстоюємо свої інтереси, а вони мають відстоювати інтереси своїх країн. "Наші країни зараз під загрозою накладення санкцій. Якщо ми ухвалюємо цю доповідь, то санкцій не може бути застосовано і на нашу делегацію", говорили мені ці люди", – сказав нардеп.

Береза зазначив, що таких депутатів було чимало.

"До одних є претензії щодо утиску прав людини, до інших – що вони запускають механізми, які переслідують тих чи інших своїх громадян за релігійним чи етнічним принципом. Це теж проблема. Подекуди є порушення в питаннях освіти, і Брюссель дуже жорстко відстоює свою позицію. Ці делегації розуміють, що загроза санкцій украй велика. Тому вони голосували не за Росію, їм начхати на Росію. Вони голосували за те, щоб на їхні делегації не могли накласти санкції", – підкреслив він.

Друга група справді голосувала за Росію, оскільки переговори із РФ зайшли в глухий кут, продовжив нардеп.

"ПАРЄ – це те місце, де можна дискутувати і в чомусь переконати Росію. На жаль, таку короткозору наївність дозволено європейським політикам, які не усвідомлюють усієї небезпеки РФ і не розуміють, наскільки Кремль буде деструктивно працювати в самому ПАРЄ, та як буде використовувати індульгенцію, яку йому виписали зараз і на майбутнє. Їхня наївність буде дуже дорого коштувати Україні, європейській демократії і тим людям, чиї права будуть порушувати в Росії", – підкреслив Береза.

Третя група осіб, які голосували, за словами нардепа, це "відверті сателіти або найманці" Кремля, які чітко орієнтовані на Росію і використовують її технологію.

"Там і серби, і німці є... Ми маємо розуміти, що ці люди не альтруїсти. У нас немає доказів, що ці люди перебувають на фінансуванні, але у нас є чітке розуміння, що вони мотивовані чимось або кимось вести таку позицію, тому що вони відверто лицемірять і ведуть проросійську політику, яка шкодить інтересам їхніх країн", – підсумував нардеп.

Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. На знак протесту в 2017 році Росія зупинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації. У Росії заявляли, що РФ виплатить Раді Європи борг щодо внесків, якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".

У ніч на 25 червня 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дала змогу Росії повернутися в асамблею. 26 червня ПАРЄ 116 голосами (проти – 62, утрималося – 15) ухвалила резолюцію про підтвердження повноважень делегації РФ без обмежень.

Водночас регламентний комітет асамблеї подав у Венеціанську комісію для вивчення питання про повноваження депутатів, обраних у російський парламент за партійними списками за допомогою голосів жителів окупованого Криму.