Данія дозволила добудувати "Північний потік – 2" за допомогою суден нового типу

Російське судно "Академік Черський", яке може добудувати газопровід, наразі розташоване в німецькому порту Мукран
Фото: EPA

Данське енергетичне агентство дало дозвіл на добудову газопроводу "Північний потік – 2" трубоукладачами з якірним позиціонуванням, раніше можна було використовувати тільки судна з динамічним позиціонуванням.

Данське енергетичне агентство дозволило добудувати газопровід "Північний потік – 2" за допомогою суден нового типу.

Як повідомила пресслужба агентства 6 липня, під час будівництва газопроводу тепер дозволено застосовувати трубоукладачі не тільки з динамічним, але і з якірним позиціонуванням.

"Ці зміни означають, що компанія зможе використовувати трубоукладальні судна з якірним позиціонуванням як самостійно, так і разом із суднами, оснащеними системою динамічного позиціонування", – ідеться у пресрелізі.

У Данському енергетичному агентстві пояснили, що завершальна частина трубопроводу на території Данії лежить за межами району поховання хімічної зброї, де не рекомендували використовувати донне тралення і якорі через ризик зачепити його.

Агентство зазначило, що рішення ухвалили згідно із законом про континентальний шельф і на основі зобов'язань Данії за Конвенцією ООН із морського права. У відомстві підкреслили, що Данія зобов'язана була задовольнити заявку компанії-оператора газопроводу Nord Stream 2 AG з урахуванням вимог безпеки, ресурсів і охорони навколишнього середовища.

"Немецкая волна" зазначила, що рішення енергетичного агентства може бути оскаржено в Апеляційній раді з питань енергетики.

"Коммерсантъ" повідомив, що в німецькому порту Мукран розміщені два російські судна: баржа "Фортуна" з якірним позиціонуванням і судно "Академік Черський" із динамічним позиціонуванням. За інформацією видання, "Газпром" планує задіяти обидва судна для завершення проєкту.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. США вважають, що трубопровід посилить залежність Європи від постачань російського газу.

2018 року Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія дала дозвіл тільки 2019 року. Планували, що будівництво завершать до кінця 2019 року, але потім запуск "Північного потоку – 2" перенесли на кінець 2020 року.

Зараз будівництво газопроводу заморожено, оскільки у грудні 2019 року США запровадили санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. Відразу після цього швейцарська компанія Allseas зупинила роботи з будівництва "Північного потоку – 2" і вивела з Балтійського моря свої судна-трубоукладачі. На момент припинення робіт залишалося укласти дном Балтійського моря 160 км труб, повідомило видання Neftegaz.ru.

США заявили про намір розширити санкції проти газопроводу – 30 червня Сенат Конгресу США вніс нові обмежувальні заходи у проєкт оборонного бюджету на 2021 фінансовий рік. Сенатори запропонували поширити санкції на фірми, які надають задіяним у будівництві газопроводу компаніям страхові та сертифікаційні послуги, а також послуги, пов'язані з технологічною модернізацією або встановленням зварювального обладнання.