"Неприпустиме втручання в суверенітет ЄС". Шредер прокоментував плани США посилити санкції проти "Північного потоку – 2"

Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер на слуханнях комітету Бундестагу з економіки та енергетики 1 липня розкритикував намір США ввести нові санкції проти газопроводу "Північний потік – 2", повідомила газета Handelsblatt.

Шредер є головою ради директорів компанії Nord Stream 2 AG – оператора газопроводу "Північний потік – 2".

На думку Шредера, ініціатива США свідчить про припинення трансатлантичного партнерства.

Він назвав плани Вашингтона ввести санкції "широко поширеним, невиправданим нападом на європейську економіку і неприпустимим втручанням у суверенітет ЄС та енергетичну безпеку Західної Європи".

Ініціатива ввести нові санкції проти газопроводу раніше викликала занепокоєння німецької влади. Міністерство економіки та енергетики ФРН заявило, що виступає проти будь-яких екстериторіальних обмежувальних заходів. За даними агентства Bloomberg, Німеччина готує заходи у відповідь на нові санкції США – уряд на чолі з канцлеркою Ангелою Меркель вимагає скоординованої реакції Євросоюзу щодо цього, оскільки заходи можуть торкнутися європейських компаній, банків, а також державних установ.

30 червня Сенат Конгресу США вніс нові санкції проти газопроводу "Північний потік – 2" у проєкт оборонного бюджету на 2021 фінансовий рік. Сенатори, зокрема, запропонували поширити санкції на фірми, які надають залученим до будівництва газопроводу компаніям страхові та сертифікаційні послуги, а також послуги, пов'язані з технологічною модернізацією або встановленням зварювального обладнання.

Сенат і Палата представників Конгресу презентують свої варіанти оборонного бюджету, потім їх об'єднує погоджувальна комісія, після чого обидві палати голосують за остаточний варіант. Закон набуває чинності після підписання президентом.

2019 року США ввели санкції проти "Північного потоку – 2" у схожий спосіб – їх теж було прописано в оборонному бюджеті.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

2018 року Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія дала дозвіл тільки 2019 року. Очікували, що будівництво завершиться до кінця 2019 року, але потім запуск "Північного потоку – 2" перенесли на кінець 2020 року.

Зараз будівництво газопроводу заморозили, оскільки у грудні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік, який передбачає введення санкцій проти російських газопроводів "Турецький потік" і "Північний потік – 2". Відразу після цього швейцарська компанія Allseas зупинила роботи з будівництва "Північного потоку – 2" і вивела з Балтійського моря свої судна-трубоукладачі. На момент припинення робіт залишалося укласти по дну Балтійського моря 160 км труб, повідомило видання Neftegaz.Ru.