+12 Київ
Конгрес США заклав у військовий бюджет на 2020 фінансовий рік санкції проти трубопроводів "Північний потік – 2" і "Турецький потік". Про це йдеться у проєкті бюджету, опублікованому на сайті комітету Сенату з оборони.
"Із метою гарантування енергетичної безпеки Європи бюджет передбачає введення санкцій проти пов'язаних із Росією трубопроводів "Північний потік – 2" і "Турецький потік", – ідеться у проєкті.
9 грудня обидві палати Конгресу схвалили внесення санкцій проти російських газопроводів в оборонний бюджет.
За словами одного з ініціаторів санкцій сенатора Теда Круза, документ підтримають найближчим часом. Про це він повідомив у своєму Twitter.
In the coming days, Congress will pass and the president will sign into law targeted sanctions that will do exactly that, specifically penalizing the companies involved in installing the pipeline.
— Senator Ted Cruz (@SenTedCruz) December 10, 2019
"Тим самим ми захистимо енергетичну безпеку Європи й не дозволимо [президенту РФ Володимирові] Путіну отримати мільярди доларів, які потім можна використати для розпалювання російської агресії", – додав Круз.
In doing so, we will have protected europe's energy security and prevented Putin from leveraging billions of dollars that could be used to fuel Russian aggression.
— Senator Ted Cruz (@SenTedCruz) December 10, 2019
Морський газопровід "Турецький потік" складається із двох ниток. Першу призначено для турецького ринку, другу – для країн Південної та Південно-Східної Європи. У листопаді 2018 року "Газпром" завершив будівництво морської частини газопроводу.
У 2016 році тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляв, що "Турецький потік" потрібен Росії, щоб "обійти Україну і створити газовий хаб на території Туреччини, який не буде підпадати під європейські правила".
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.
У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, проте через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, писали "Ведомости".
31 липня 2019 року комітет Сенату США з міжнародних відносин затвердив законопроєкт республіканця Теда Круза про санкції проти компаній, які беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2". У документі зафіксовано стурбованість низки законодавців США тим, який вплив Росія має в Європі. У Nord Stream 2 AG уточнили, що оператор оцінює документ. У Nord Stream 2 AG потім заявили, що будівництво газопроводу буде завершено, незважаючи на загрозу санкцій із боку Сполучених Штатів.
30 жовтня заступник держсекретаря США Джон Салліван зазначив, що Штати будуть перешкоджати будівництву газопроводу "Північний потік – 2". 20 листопада Круз заявив у Сенаті США, що введення в експлуатацію газопроводу "Північний потік – 2" можна затримати за допомогою санкцій.
