Економіст Іноземцев: Якщо станеться нова криза, Росію може бути відкинуто до показників першого путінського строку

Іноземцев: Громадян сьогодні сприймають не як продуктивну силу, а виключно як нахлібників
Фото: Vladislav L Inozemtsev / Facebook

Росії наближається за показниками рівня життя та рівнем економічного розвитку до показників 90-х років, уважає директор Центру досліджень постіндустріального суспільства і професор Вищої школи економіки в Москві Владислав Іноземцев.

Із 2009 року економіка США зросла на 18,7%, Німеччини – на 15,2%, а реальний ВВП Росії за цей період у доларовому еквіваленті скоротився майже на 6%. Про це пише директор Центру досліджень постіндустріального суспільства і професор Вищої школи економіки в Москві Владислав Іноземцев у колонці для "Открытых Медиа".

"Відтік капіталу з країни за десять років перевищив $720 млрд. Навіть видобуток корисних копалин, чим Росія завжди звикла пишатися, по суті, стагнував... Якщо в найближчі кілька років станеться нова криза, то нас цілком може відкинути і за показники кінця першого путінського строку, ще більше наблизивши до "клятих 90-х" за показниками рівня життя та рівнем економічного розвитку", – підкреслив він.

Економіст зазначив, що в Кремлі для боротьби з економічною кризою із 2014 року взяли курс на акумулювання великих коштів і резервів у бюджеті, сподіваючись використати їх у разі кризи.

"У межах цієї стратегії із 2014 року було заморожено накопичувальну частину пенсії, а із 2019 року починається підвищення пенсійного віку; підвищено понад 20 видів податків і зборів, із яких найбільш чутливим виявиться підвищення ПДВ до 20% із 1 січня; проведено заходи щодо вилучення частини доходів приватного бізнесу... Результату було досягнуто: до 1 жовтня 2018 року розмір Фонду національного добробуту сягнув 5 трлн руб., бюджет цього року буде зведено з рекордним в історії профіцитом у розмірі 2,14 трлн руб.", – розповів він.

На думку Іноземцева, Кремль добре підготувався до ймовірної кризи в суто "оборонному" ключі, але остаточно перестав орієнтуватися на розвиток країни.

"Громадян сьогодні сприймають не як продуктивну силу, а виключно як нахлібників, яких у разі чого доведеться "годувати" (звідси, мені здається, і часті істерики чиновників про те, що "ми вам нічим не зобов'язані і нічого не гарантуємо"). Така стратегія, слід визнати, може допомогти "пройти" кризу, але вона не пристосована для будь-якого прогресу", – підсумував він.

На виборах президента РФ 18 березня 2018 року за чинного главу російської держави Володимира Путіна, за даними Центрвиборчкому РФ, проголосувало 76,66% росіян. Відповідно до конституції РФ, президент не може очолювати країну більш ніж два строки поспіль.

14 червня російський уряд схвалив остаточний варіант законопроекту про поступове підвищення пенсійного віку із 2019 року. Спочатку вік виходу на пенсію для жінок і чоловіків планували підвищити до 63 років, проте Путін запропонував підняти "планку" для жінок до 60 років.

27 вересня проект пройшов третє, остаточне читання в Держдумі, і 4 жовтня Путін його підписав.

Російська недержавна дослідницька організація "Левада-центр" оприлюднила результати опитування про ставлення громадян до різних інституцій, згідно з якими рейтинг довіри росіян до Путіна у 2018 році порівняно з 2017-м скоротився на 17% – до 58%. Значення індексу довіри до президента знизилося майже вдвічі.