Гозман: У Чечні та Інгушетії із хвилини на хвилину може розпочатися війна. Але на федеральних каналах – Порошенко і русофобія
Російський політик Леонід Гозман розповів, що на російських федеральних каналах ігнорують конфлікт через кордон між Чечнею та Інгушетією, обговорюючи натомість президента України Петра Порошенка.
Російська влада ігнорує конфлікт між Чечнею та Інгушетією, який може перерости у війну між республіками РФ. Таку думку висловив 6 жовтня російський політик, президент загальноросійського руху "Союз правых сил" Леонід Гозман у блозі на радіостанції "Эхо Москвы".
"Зараз у Магасі, в Інгушетії стоять люди, які не хочуть віддавати свою землю сусідам – такому самому, до речі, суб'єкту РФ, як і вони. І поліція Інгушетії, пославши якнайдалі генерала [Юнус-Бека] Євкурова, відправленого в Інгушетію Кремлем, підтримує людей і молиться разом із ними. І хтось не пропускає в Інгушетію колони ОМОНу із братніх суб'єктів федерації – самі, мовляв, розберемося, не допустимо жодних "наведень порядку". І генерала Євкурова народ виганяє з площі, а інший Герой Росії Рамзан Кадиров, якому і мають дістатися інгуські землі, каже, що він загалом і до війни готовий. Напевно готовий, недарма ж ми його всі ці роки озброювали", – написав він.
Політик зазначив, що президент РФ Володимир Путін не перервав візиту в Індію і не прилетів у Магас, щоб урегулювати конфлікт.
"Ви можете уявити собі президента США, який вів би десь переговори, коли губернатор Луїзіани погрожував би війною Техасу? І, до речі, скільки годин залишався би на свободі цей губернатор, який фактично заявив про пріоритет своєї волі над конституцією країни? Там, у Чечні й Інгушетії, із хвилини на хвилину може розпочатися війна. Але на федеральних каналах немає жодного Магаса – лише [президент України Петро] Порошенко, русофобія та англійка, яка паскудить уже котре століття", – підкреслив Гозман.
На його думку, відсутність реакції з боку федеральної влади і російської опозиції на події в Інгушетії демонструє протестувальникам у Магасі, що Російській Федерації, до складу якої входить їхня республіка, наплювати на проблеми Інгушетії.
"ХХІ століття, занепад Третього Риму", – підсумував політик.
26 вересня лідери Чечні та Інгушетії підписали угоду про кордон між республіками. Підписання угоди про закріплення адміністративної межі між регіонами, якої не була чітко встановлено з часів розпаду Чечено-Інгуської АРСР у 1991 році, відбулося на тлі протестів.
Чечні перейшли частина Надтеречного району Інгушетії і гірничо-лісиста місцевість, а Інгушетії – територія на кордоні з Малгобецьким районом.
4 жовтня більш ніж 6 тис. людей прийшло до парламенту Інгушетії у столиці республіки Магасі. Протестувальники заявили, що такі питання необхідно вирішувати на референдумі. Під час акції силовики почали стріляти у повітря. Глава Чечні Рамзан Кадиров пригрозив Інгушетії війною, якщо та не визнає кордону між двома регіонами.
6 жовтня влада Інгушетії пообіцяла, що не буде застосовувати сили до мітингувальників. Євкуров заявив, що перед голосуванням щодо кордону з Чечнею на депутатів тиснули найближчі родичі, тому деякі з них змушені говорити, що не підтримували цього рішення.
Депутат інгуського парламенту Сет-Салім Ахільгов повідомив протестувальникам, що парламент Інгушетії повторно розгляне договір про адміністративний кордон із Чечнею і проведе нове голосування щодо його ратифікації. Радник глави Інгушетії спростував заяву депутата.