Латиніна: Коли нам кажуть, що Ассанж – борець за свободу слова, це просто неправда. Головна місія життя Ассанжа – кіберповстання
За словами російської журналістки Юлії Латиніної, засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж – борець проти тоталітаризму, квінтесенцією якого, як він вважає, є США.
Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж не є борцем за свободу слова, заявила в ефірі "Эха Москвы" 13 квітня російська журналістка Юлія Латиніна.
"Рідко бувало, що людина настільки пережила свою власну славу й опинилася не в тому місці і не в той час. Уявіть собі, що Ассанжа видали США, скажімо, дев'ять років тому, коли в Білому домі сидів [екс-президент США] Барак Обама, коли ніхто ще не зламував сервера DNC (сервери Національного комітету Демократичної партії США. – "ГОРДОН"), коли Ассанж був всесвітнім героєм ліваків. А ліваки, вони ж вважають, що держава не повинна слухати розмов терористів, тому що це обмежує їхні громадянські права, а має замість цього утримувати своїх громадян безкоштовно і підтирати їм соплі", – сказала Латиніна.
Вона додала, що "Ассанж добровільно відсидів сім років в еквадорському посольстві".
"І зауважмо, що у США йому за жодного розкладу більше ніж п'ятірка не світила. Тому що це не історія про Ассанжа, це історія про лівий протест. Тому що коли нам говорять, що Ассанж – це борець за свободу слова, це просто неправда. Це не та людина, яка бореться за свободу слова і викриває жахливі спецслужби. Сам Ассанж особисто багато разів говорив, що головна місія життя Джуліана Ассанжа – це кіберповстання. Він борець проти тоталітаризму, а квінтесенцією цього тоталітаризму є ніхто інший як США. Ні диктаторські режими, якими кишать країни третього світу, ні релігійні фанатики – ні. От США. Страшнішого за кішку звіра немає... Тому у просвічену цифрову добу хакер Ассанж боровся з американським тоталітаризмом за допомогою цифрової революції. Він вважав себе таким цифровим Че Геварою", – продовжила Латиніна.
Журналістка зазначила, що "не було жодної боротьби за свободу слова і не було жодної репутації Ассанжа, яку він продав".
"Був лівак, який належить до цього різновиду ліваків, який бореться тільки з одним різновидом держав – демократичними. Із диктаторськими режимами і терористами вони не борються. Навпаки, вони вважають, що мета їхнього життя – це перешкодити нормальним державам боротися з тероризмом. Вони вважають, що у держави не має бути спецслужб та армії, і, власне, з цією метою було засновано WikiLeaks", – сказала Латиніна.
Ассанж із 2012 року жив на території посольства Еквадору в Лондоні. Прокуратура Швеції домагалася його екстрадиції за підозрою у зґвалтуванні двох жінок у 2010 році. Ассанж свою провину заперечував і побоювався, що після видання шведській владі Стокгольм екстрадує його до США, де його можуть притягнути до відповідальності за публікацію секретних дипломатичних і військових документів на порталі WikiLeaks.
11 квітня 2019 року британські поліцейські прибули в посольство Еквадору в Лондоні після того, як еквадорська влада відкликала надання притулку для Ассанжа. Інтернет-активіста затримали за запитом мін'юсту США, на розгляді питання про екстрадицію. Засновнику WikiLeaks у Штатах загрожує п'ять років позбавлення волі.
Вестмінстерський мировий суд визнав Ассанжа винним у неявці за судовою повісткою і заарештував до винесення вироку.