Латиніна: У Кремлі змусили главу Інгушетії підписати договір на догоду чеченській владі
Кремль пожертвував главою Інгушетії Юнус-Беком Євкуровим заради того, щоб передати інгуські землі Чечні, вважає російська публіцистка Юлія Латиніна.
Російська імперія поглинула на Кавказі родові землі місцевих племен, тому передання частини земель Інгушетії в адміністративне підпорядкування Чечні є великою проблемою. Таку думку в ефірі радіостанції "Эхо Москвы" висловила російська публіцистка Юлія Латиніна.
"Ви передаєте родові землі. І, звичайно, молодці інгуші, бо ми бачимо на їхньому мітингу, ми наочно бачимо, що коли цілий народ і велика його частина оголошують безстроковий мітинг, то ніхто в них не наважується стріляти навіть на Кавказі. Ось маленький мітинг і великий мітинг – це як крапля і цунамі. Краплю витирають ганчіркою, а проти цунамі жодна бойова машина "Каратель", жодна новітня технічна розробка під назвою "Стіна" з бійницями, через які зручно стріляти у беззбройний народ, проти цунамі вона не годиться", – зазначила вона.
На думку публіциста, главу Інгушетії Юнус-Бека Євкурова Кремль підставив заради інтересів лідера Чечні Рамзана Кадирова.
"Дуже прикро, що в Кремлі змусили Євкурова підписати цей договір, тому що Євкуров – один із найкращих російських президентів на Кавказі. І виходить, що Кремль на догоду чеченській владі розміняв його ні на що", – підкреслила Латиніна.
Вона додала, що погроза Кадирова почати війну за землю викликає подив.
"Це мені просто вже нагадало якесь Перське царство, в якому царська влада була не дуже сильною і де сатрапи... Ну, сатрап просто у Персії означало "намісник", нічого образливого в цьому не було... Ось усередині Перського царства сатрапи воювали один з одним, як, утім, і всередині середньовічної Європи два герцоги, які підкорялися одному королю, теж могли з'ясовувати стосунки і тримати в облозі один в одного замки", – зазначила журналістка.
Латиніна додала, що події в Чечні і Інгушетії викликають запитання.
"Ми тут, типу, встали з колін, тут ось якась WADA, ось тут ми втручаємося в американські вибори. А можливо, все-таки ми зробимо так, щоб у нас герцоги не воювали один з одним? Якось перестанемо бути феодальною державою?" – підсумувала Латиніна.
26 вересня лідери Чечні та Інгушетії підписали угоду про кордон між республіками. Підписання угоди про закріплення адміністративної межі між регіонами, якої не було чітко встановлено з часів розпаду Чечено-Інгуської АРСР у 1991 році, відбулося на тлі протестів.
Чечні перейшли частина Надтеречного району Інгушетії і гірничо-лісиста місцевість, а Інгушетії – територія на кордоні з Малгобецьким районом.
4 жовтня більш ніж 6 тис. людей прийшло до парламенту Інгушетії у столиці республіки Магасі. Протестувальники заявили, що такі питання необхідно вирішувати на референдумі. Під час акції силовики почали стріляти у повітря. Глава Чечні Рамзан Кадиров пригрозив Інгушетії війною, якщо та не визнає кордону між двома регіонами.
6 жовтня влада Інгушетії пообіцяла, що не буде застосовувати сили до мітингувальників. Євкуров заявив, що перед голосуванням щодо кордону з Чечнею на депутатів тиснули найближчі родичі, тому деякі з них змушені говорити, що не підтримували цього рішення.
Депутат інгуського парламенту Сет-Салім Ахільгов повідомив протестувальникам, що парламент Інгушетії повторно розгляне договір про адміністративний кордон із Чечнею і проведе нове голосування щодо його ратифікації. Радник глави Інгушетії спростував заяву депутата.