Латиніна про моряків із підводного човна "Курськ": Їх можна було врятувати, якби, як у Таїланді, Росія першого ж дня звернулася до іноземців
Одразу після вибуху підводного човна "Курськ" британці і норвежці запропонували Росії допомогу для порятунку ще живих моряків, але РФ від допомоги відмовилася, зазначила російський публіцист Юлія Латиніна. Вона порівняла цю ситуацію з міжнародною операцією щодо порятунку дітей, заблокованих у затопленій печері у Таїланді.
Якби російська влада відразу після аварії з підводним човном "Курськ" звернулася по міжнародну допомогу так само, як це зробив Таїланд у випадку із заблокованою в печері дитячою футбольною командою, частину моряків можна було б урятувати. Таку думку в ефірі радіостанції "Эхо Москвы" висловила російський публіцист Юлія Латиніна.
Вона зазначила, що вибух підводного човна у 2000 році чули на крейсері "Петро Великий", але затонулий "Курськ" зі ще живими членами екіпажу почали пізно шукати, бо хтось пояснив трусіння судна увімкненням антени радіолокаційної станції.
"Човен лежить на глибині 108 метрів. Більша частина екіпажу мертва. Як ми знаємо тепер, 24 людини були ще живими, ми це знаємо із записки капітан-лейтенанта Дмитра Колеснікова. І перше, що трапилося? Британці та норвежці запропонували Росії допомогу для порятунку ще живих моряків. Я нагадую, що вже майже доба минула, перш ніж їх узагалі знайшли, що, звичайно, було жахливим зволіканням. Точно так само, як дайвери з усього світу запропонували допомогу Таїланду... Росія, на відміну від Таїланду, від допомоги відмовилася", – сказала Латиніна.
Публіцист підкреслила, що президент РФ Володимир Путін, на відміну від прем'єр-міністра Таїланду, не приїхав одразу на місце рятувальної операції.
"У цей час Путін відпочивав у Сочі, він катався по хвилях на скутері. Мабуть, це було приємно, він продовжив відпустку, яку завершив тільки 17 серпня. Уся країна це бачила. А в Баренцевому морі відбувалася спроба порятунку членів екіпажу, які залишилися живими, своїми доморощеними засобами. Що вони живі, знали всі, тому що на "Петрові Великому" через систему гучного корабельного зв'язку транслювали на весь корабель стукіт, який лунав із човна", – зазначила вона.
За словами публіциста, було втрачено багато часу на спроби порятунку з боку російського Північного флоту.
"Нарешті 20 серпня до робіт допустили норвезьке судно Seaway Eagle. Його водолази розкрили кормовий аварійно-рятувальний люк підводного човна наступного дня. Й ось тут сталося страшне. Тому що точно так само, як 12 дітей та їхній тренер, які були поховані в печері, але ще живі, точно так само 23 матроси і капітан-лейтенант Колесніков на "Курську" ще протягом деякого часу були живі. Їх можна було врятувати, якби, як у Таїланді, Росія першого ж дня звернулася до іноземців. Їх можна було б урятувати, якби президент Путін, тоді тільки нещодавно обраний, не катався на скутері в Сочі, а дав зелене світло інтернаціональній рятувальній операції", – заявила Латиніна.
"Курськ" затонув 12 серпня 2000 року під час навчань Північного флоту в Баренцевому морі. На борту корабля перебувало 118 членів екіпажу, усі вони загинули. За офіційною версією, загибель "Курська" сталася внаслідок вибуху в передньому збройному відсіку.
23 червня 12 дітей та їхній тренер під час екскурсії заблукали в печерному комплексі Тхам Луанг на півночі Таїланду. Дитячу команду виявило двоє британських дайверів 2 липня. Печера була затоплена, діти і тренер перебували на невеликому сухому виступі. 8 липня розпочали рятувальну операцію, яка успішно завершилася два дні потому. Діти перебувають у лікарні.