Мілов: Санкції США на невизначений період можуть загальмувати відновлення російської економіки
Вплив фінансових санкцій Заходу катастрофічний для російської економіки, а її обвал останніми роками пов'язаний багато в чому з ними, а не з падінням ціни на нафту, уважає директор Інституту енергетичної політики Володимир Мілов.
Унесений до Сенату США законопроект щодо санкцій проти Росії не є новим, але підвищує статус аналогічних указів екс-президента США Барака Обами, щоб зобов'язати президента США Дональда Трампа погоджувати будь-які кроки щодо скасування або пом'якшення цих санкцій із Конгресом. Про це розповів російський опозиційний політик, директор Інституту енергетичної політики Володимир Мілов у коментарі РБК.
Він зазначив, що, враховуючи широку підтримку конгресменів, можна однозначно стверджувати, що в разі їхнього ухвалення санкції проти Росії залишаться надовго.
"Усупереч поширеній думці, зокрема і твердженням Володимира Путіна під час "прямої лінії" про нібито слабкий вплив цих санкцій на російську економіку, насправді їхній вплив катастрофічний, і в цілому наш економічний обвал останніми роками пов'язаний багато в чому з цими санкціями, а не з падінням цін на нафту", – підкреслив політик.
Мілов розповів, що на 1 липня 2014 року, коли ще не збили малайзійського "боїнга" над Донбасом і не ввели найбільш жорстких антиросійських санкцій, російські корпорації і банки набрали рекордний обсяг зовнішніх позик – $660 млрд. На його думку, за рахунок цього фінансували відновлення економіки РФ після кризи 2008–2009 років.
"Наша власна фінансова система за 25 років не навчилася генерувати довгі гроші (середній термін залучених депозитів становить приблизно рік, депозитів у банках – здебільшого терміном до року). Такі гроші могли нам дати тільки за кордоном", – пояснив він.
Наразі, коли Росія опинилася в міжнародній кредитній блокаді, отримати зовнішні позики російським компаніям і банкам стало дуже складно, а багато кредиторів украй обережно працює з будь-якими позичальниками з РФ.
"Водночас старі борги треба було виплачувати, а рефінансуватися стало неможливо. Надії на Китай із самого початку були марними: китайську фінансову систему не порівняти із Заходом... Унаслідок цього загальний портфель зовнішніх позик російських банків і компаній упав із $660 млрд у середині 2014-го до приблизно $460–470 млрд останнім часом", – продовжив директор Інституту енергетичної політики.
Він підкреслив, що на західних фінансових ринках Росія, як і раніше, не має місця, що вкрай болісно для економіки.
"Ціни на нафту зіграли тут куди меншу роль, оскільки їхнє падіння компенсували витратами Резервного фонду і різким падінням імпорту, а от кредитне стиснення в розмірі $200 млрд замістити виявилося нічим. Саме ці санкції Кремль хотів би бачити скасованими насамперед", – упевнений Мілов.
Він зазначив, що тепер перспектива скасування санкцій серйозно відкладається через розслідування російського втручання у вибори США. І хоча новий законопроект не запроваджує прямих нових санкцій, він їх не виключає.
"Можливі нові санкції – зниження довжини доступних на Заході кредитів до 14 днів, уведення санкцій проти нафтогазових компаній третіх країн, що працюють із Росією, а також можливі санкції проти нових експортних трубопроводів (американські сенатори намагаються заблокувати проект Nord Stream-2)", – розповів Мілов.
Він пояснив, що нові санкції вводяться законопроектом не безпосередньо і потрібні рішення президента або казначейства для їхнього введення, а блокування Nord Stream-2 навіть вигідне Росії, оскільки фінансування цього "ультрадорогого проекту" частково відбувалося за рахунок російських платників податків, а сам проект потрібен був тільки заради того, щоб "покарати Україну".
"Для Росії ж заморожування фінансових санкцій США на невизначений період – сама собою серйозна справа, яка може загальмувати відновлення російської економіки. Так нестримно кредитуватися на міжнародних ринках, як ми робили в 2010–2014 роках, коли корпоративний зовнішній борг виріс із $360 млрд до $660 млрд, ми вже не зможемо", – підсумував Мілов.
У жовтні 2016 року влада США офіційно звинуватила Росію у зламі серверів американських партій, а також у втручанні у процес президентських виборів країни. У Кремлі ці звинувачення назвали "нісенітницею".
15 червня Сенат ухвалив законопроект про санкції проти Ірану та Росії. Законопроект уводить обмеження проти осіб та організацій, які сприяють кібератакам, а також стоять за наданням озброєнь уряду Сирії. Санкції можуть вплинути на гірничодобувний, металургійний, судноплавний і інші сектори російської економіки.
Для остаточного затвердження ініціативу має підтримати Палата представників, після чого законопроект надійде на затвердження президентові Дональду Трампу.