Портников: Розгін мітингів у РФ і відсутність реакції на катастрофу в Армянську об'єднує байдужість чиновників

Російська влада служить лише власним інтересам, тому не реагує на катастрофу в анексованому Криму. Таку думку в колонці для "Крим.Реалії" висловив політичний оглядач Віталій Портников.

"Розгін мітингів проти пенсійної реформи в містах Росії і відсутність зрозумілої реакції в перші дні після катастрофи в Армянську об'єднує одне – демонстративна байдужість російських чиновників до долі звичайних людей", – розповів він.

Публіцист зазначив, що обидва випадки не стосувалися політики.

"Допустити можливість перегляду непопулярних соціальних змін – тим більше після багаторазових запевнень президента Володимира Путіна про те, що під час його правління пенсійний вік підвищуватися не буде, – це не політика. Це звичайні відносини громадян і влади – коли влада служить суспільству, а не власним інтересам. Але в Росії інакше. Байдужість – зворотна сторона безкарності", – підкреслив Портников.

Він додав, що долі депутатів, міністрів, керівників силових структур у Росії визначаються не ставленням до них громадян, а винятково лояльністю чиновників до керівництва країни.

"Можливі наслідки страшних аварій приховують, а мітинги розганяють. На тих, хто нічого не вирішує у своїй власній країні, можна не звертати жодної уваги. Кримчани, звичайно ж, до такого не звикли. І справа навіть не в якійсь там особливій українській демократії – до справжньої демократії в Україні і сьогодні ще далеко, а до 2014 року – і поготів. Справа в розмаїтті групових і кланових інтересів", – пояснив журналіст.

Портников зазначив, що аварії на українських заводах обов'язково покажуть журналісти "чужого" телеканала, а майбутнє депутатів і пов'язаних із ними чиновників залежить не тільки від перших осіб, але і від виборців.

"У Росії цього страху перед людьми немає. Це стало зрозуміло в перші ж тижні путінського правління: коли гинув підводний човен "Курськ", новий президент безтурботно засмагав, а головним завданням чиновників було не допустити іноземців до порятунку підводників. І повторилося під час захоплення заручників у театральному центрі на Дубровці – коли з наради в Путіна, яка випадково стала надбанням гласності, стало відомо, що президент Росії думав не про порятунок людей, а про те, як уникнути репутаційних втрат. Ну а потім був Беслан... Це і є російська реальність, це і є влада байдужості – холодний погляд першої особи на телевізійному екрані, який ніколи нічого не виражає, та догідливі посмішки збоку", – заявив він.

Журналіст додав, що анексований Крим став частиною російської реальності байдужості, що і довела трагедія в Армянську.

23 серпня в Армянську на півночі Криму стався викид невідомої речовини в атмосферу. У ЗМІ інформація про інцидент з'явилася тільки через кілька днів. 28 серпня "глава" анексованого півострова Сергій Аксьонов визнав, що викид стався на місцевому заводі "Кримський титан". Окупаційна влада запевнила, що здоров'ю громадян нічого не загрожує.

4 вересня "влада" Криму повідомила, що роботу "Кримського титану" зупинять на два тижні, а з Армянська вивезуть дітей. Того самого дня жителі Каланчака Херсонської області почали скаржитися на погіршення самопочуття.

6 вересня спікер Верховної Ради України Андрій Парубій закликав міжнародну спільноту перевірити ситуацію з викидом хімічних речовин в окупованому Криму. Представник прес-центру Міноборони України Олександр Мотузяник, посилаючись на дані розвідки, заявив, що причина викидів шкідливих речовин у Криму – влучання снарядів у хімічні відстійники під час військових навчань РФ.