Росія ініціювала нове засідання Радбезу ООН через ухвалений в Україні мовний закон
Попередньо ініційоване Росією засідання Ради Безпеки ООН щодо українського мовного закону заплановано на 16 липня. Це вже друга спроба російської делегації внести питання до порядку денного, у травні Рада не підтримала ініціативи Москви.
Російська делегація в Організації Об'єднаних Націй повторно звернулася з проханням провести засідання Ради Безпеки ООН, присвячене закону України про функціонування української мови як державної.
Про це 1 липня повідомив у Facebook речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко.
"Незабаром на нас чекає другий акт театру абсурду в Раді Безпеки ООН. Делегація РФ повторно звернулася про обговорення українського мовного закону в Радбезі ООН. Сьогодні під час погодження програми роботи на поточний місяць таке засідання попередньо запланували на 16 липня", – написав він.
Ніколенко зазначив, що формальним приводом стало набуття українським законом чинності.
"Хоча всі розуміють, що Москву цікавить не стільки закон про мову, скільки будь-яка нагода для дестабілізації ситуації в Україні. Українська делегація в ООН неодноразово заявляла, що мовний закон є внутрішнім питанням нашої держави. Рада Безпеки до нього не має стосунку", – підкреслив український дипломат.
За його словами, Україна та її партнери використовують засідання, щоб порушити проблемні питання російсько-українського конфлікту, зокрема звільнення українських моряків і політв'язнів, обстріли на Донбасі і відповідальність Росії за катастрофу рейсу МН17.
25 квітня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної. За проголосували 278 депутатів Верховної Ради. Документ ухвалили з поправками, озвученими нардепом від "Народного фронту", головою парламентського комітету з питань культури і духовності Миколою Княжицьким під стенограму.
Закон декларує, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язкове використання української мови в усій країні в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
Представники опозиції подали чотири проекти постанов про скасування голосування за мовний закон. 14 травня Верховна Рада їх відхилила, після чого спікер підписав закон і передав його на підпис президенту.
15 травня закон підписав президент Петро Порошенко.
Закон набув чинності за два місяці після публікації, але деякі його положення почнуть діяти за кілька років.
18 травня представництво Росії при ООН звернулося до голови Ради Безпеки організації з проханням скликати 20 травня засідання через український закон про мову. Радбез ООН відкинув ініціативу Російської Федерації про внесення питання до порядку денного.