Саакашвілі про війну в Грузії: Я викликав посла США та сказав, що час повертати нашу бригаду з Іраку. Він відповів: "А раптом Москва сприйме це за провокацію?"
За словами колишнього грузинського президента Михайла Саакашвілі, найбільше він шкодує про те, що 2008 року не "кричав гучніше" про початок російського вторгнення до Грузії.
Колишній грузинський президент Михайло Саакашвілі заявив в інтерв'ю "Новой газете", опублікованому 8 серпня, що 2008 року, під час війни Росії проти Грузії, США побоювалися повернення грузинської військової бригади з Іраку, бо Москва могла це сприйняти за провокацію.
"Про що шкодую? Що ми могли б зробити інакше? Раніше і гучніше всіх треба було попереджати! А почули б вони нас? Може, мене б просто оголосили божевільним. Але проблема в тому, що ми самі до кінця не були впевнені. Коли почалася війна, значна частина наших офіцерів і майже всі члени уряду були у відпустках. Ми не перевели свою бригаду з Іраку, я вагався. Коли у травні росіяни ввели війська до Абхазії, я викликав американського посла і сказав, що час повертати нашу бригаду, тому що ситуація загострюється. Він сказав, що подумає, а за два дні відповів: "А раптом Москва сприйме це за провокацію?" І я погодився, сам до кінця не був упевненим", – розповів Саакашвілі.
Він додав, що шкодує про те, що не вивів вчасно грузинську "найбільш боєздатну бригаду з Іраку і що не кричав гучніше".
"Водночас того вечора, коли почалася війна, я теж зібрався летіти до Пекіна. Але повернувся дорогою з аеропорту... Зрозумійте, що це тривало кілька місяців. Ми вже звикли до цього! А в Пекіні зібралися світові лідери. Я хотів туди поїхати поскаржитись і поплакатися. Я відкладав кілька разів виліт, далі було кілька годин заспокоєння, я вже був готовий вилітати, і мені повідомили про стрілянину. Наша делегація з головою Олімпійського комітету, міністри і моя сім'я полетіли, а я залишився", – зазначив колишній президент Грузії.
Відповідаючи на запитання, що б сталося, якби тоді грузинська сторона не почала стріляти, Саакашвілі сказав: "Тоді б осетинські повстанці разом із грузинськими формуваннями (у них же було 800 підготовлених грузинів) очистили б там територію і згодом опинилися в Тбілісі, і говорили б, що там була сутичка між урядом і грузинськими військами з повстанцями, яких підтримують осетинські добровольці".
"А Росія, яка захищає інтереси своїх громадян, не може терпіти, що на її кордоні коїться безлад. І уряд би завалився, і світ навіть не пікнув, тому що незрозуміло, що сталося. Це не Донбас. Від кордону до мого президентського палацу танкам було максимум кілька годин їхати. Уявіть, я в Пекіні, і в цей час захоплюють палац. І мені навіть немає куди повертатися. Це щастя, що я тоді не полетів на цю Олімпіаду", – заявив Саакашвілі.
8–12 серпня 2008 року між Росією і Грузією стався збройний конфлікт. Російські війська спільно з південноосетинськими формуваннями витіснили грузинські війська з Південної Осетії, яка офіційно є частиною Грузії, тимчасово зайнявши низку прилеглих до конфліктної зони районів Грузії.
Після конфлікту Росія і Грузія припинили дипломатичні відносини.
Абхазія і Південна Осетія, згідно з грузинським законодавством, – окуповані РФ території. Регіони проголосили незалежність від Тбілісі на початку 90-х років. У 2000-х роках незалежність Абхазії і Південної Осетії визнало чотири країни: Росія, Нікарагуа, Венесуела і Науру.
Під час конфлікту, як пише "Грузия Online", загинуло 408 громадян Грузії (170 військовослужбовців, 14 співробітників МВС і 224 цивільні особи), 2232 людини дістали поранення.
Слідчий комітет РФ визнав, що в конфлікті загинуло 67 російських військовослужбовців, ще 270 військових дістали поранення. Під час війни, за даними російської сторони, було вбито 162 жителів Південної Осетії.