Сенат США затвердив санкції проти "Північного потоку – 2"

17 грудня верхня палата Конгресу США – Сенат – ухвалила закон про оборонний бюджет країни на 2020 фінансовий рік, у якому передбачено санкції проти "Північного потоку – 2", повідомляє CNN.

Документ підтримали 86 сенаторів, восьмеро виступило проти.

Очікують, що президент США Дональд Трамп підпише його до кінця тижня, повідомляє Deutsche Welle. Після цього в Білого дому буде 60 днів, щоб визначити, які компанії та приватні особи беруть участь у будівництві газопроводу. Особи, на які поширюються санкції, одержать 30 днів на згортання діяльності, зазначає телеканал.

За даними німецької газети Bild, під санкції, які обмежать доступ до американського ринку, передусім може потрапити швейцарська компанія Allseas, яка спеціалізується на укладенні труб і кабелів під водою. Також до цього переліку, імовірно, буде внесено німецькі компанії, які працюють із "Газпромом" і беруть участь у будівництві газопроводу.

Палата представників Конгресу США 11 грудня підтримала законопроєкт про оборонний бюджет на 2020 фінансовий рік, у якому закладено, зокрема, $300 млн допомоги Збройним силам України. Перед цим обидві палати Конгресу схвалили внесення санкцій проти російських газопроводів "Турецький потік" і "Північний потік – 2" в оборонний бюджет. Трамп заявив, що готовий негайно підписати документ.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.

У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, проте через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, писали "Ведомости".

31 липня 2019 року комітет Сенату США з міжнародних відносин затвердив законопроєкт республіканця Теда Круза про санкції проти компаній, які беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2". У Nord Stream 2 AG заявили, що будівництво газопроводу буде завершено, незважаючи на загрозу санкцій із боку Сполучених Штатів.

30 жовтня заступник держсекретаря США Джон Салліван зазначив, що Штати будуть перешкоджати будівництву газопроводу "Північний потік – 2". 20 листопада Круз заявив у Сенаті США, що за допомогою санкцій введення в експлуатацію газопроводу "Північний потік – 2" можна затримати.