Шевцова: Що робити керівним дітям у РФ, щоб не потрапити під каток майбутніх зачисток? Тікати! І краще змінити прізвище

Керівна еліта РФ не має рівних у російській історії щодо здібності приватизувати державу для викачування ренти, проте наближається момент, коли приватизовану державу потрібно передавати у спадок. Таку думку російський політолог Лілія Шевцова висловила у Facebook.

Вона зазначила, що діти вищих російських чиновників вже обліпили владну "вертикаль" і готуються "сісти за штурвал" або найняти системних лібералів для управління російською економікою.

"Основні акціонери "Кремль і Ко" ще цілком динамічні – їм від 65-ти до 69 років (Ігорю Сєчину взагалі 59 років), і вони можуть натискати кнопки ще років десять. За цей час вони повинні гарантувати, щоб під час завершення їхнього циклу не було жодних сюрпризів. Ось із цим якраз і біда. Адже гарантом визначеності може бути тільки Володимир Путін, який спирається на групову лояльність і вміє культивувати цю рису серед своїх соратників", – розповіла політолог.

Шевцова звернула увагу, що в сучасній Росії навіть чиновників, які пішли із влади, не викидають із кола взаємної поруки, однак немає гарантій, що Путін зможе всидіти в ролі лідера ще 10 років.

"Жодної гарантії немає. До того ж народ починає стрімко втомлюватися від усенародно обраного. Нема чого хвилюватися, кажуть спостерігачі, замість Путіна прийде новий Путін. Словом, нічого не зміниться. Ой?! Між тим, для неспокою у керівної корпорації є всі підстави. Нашим власникам держави доведеться побачити гірку істину – у системи, яку вони спорудили, не може бути інституту спадкоємця, який би гарантував їм спадкоємність "владовласності", – підкреслила вона.

Політолог зазначила, що сам Путін, отримавши Росію, не забезпечив відтворення влади і багатства старих кланів, за винятком вузького кола людей, яким він був зобов'язаний за здобуту владу.

"Путін створив власну владну "вертикаль". Цього вимагала логіка особистої влади. До того ж у нього була можливість створювати свою опору по-вегетаріанськи – без кровопускання. Він одягнув нашийник на еліту, використовуючи точкове залякування. Не тільки боягузтво політичного класу, але велика кількість ресурсів і технологічних прийомів створювали можливість мирного зміцнення нового єдиновладдя", – розповіла вона.

На думку Шевцової, зараз ситуація в Росії змінилася, а збідніння бюджетних засіків і втома населення від мешканців Кремля можуть змусити спадкоємця Путіна скинути вину за все погане на попередника.

"Історія вчить, що жбурнути під колеса колишнього лідера або його найближчих соратників буде недостатньо. Розлючений народ вимагає нових жертв – це канва вистави. І чим більше невдоволення і злості в суспільстві, тим сильніша потреба в масовій зачистці. Викидаючи у сміттєпровід попередній склад акторів, новий лідер створить власну опору серед тих, хто буде зобов'язаний тільки йому. Так робили радянські вожді, зрізуючи кадрові ешелони, залишені їхніми попередниками", – зазначила політолог.

Вона додала, що логіка змушує сумніватися в міцності репресивної системи російської олігархії, а відтворення самодержавства на чолі з новим лідером можливе тільки через руйнування нинішнього режиму з усіма його підвалинами. Політолог звернула увагу, що Кремль зруйнував табу і "червоні лінії", відправивши за ґрати кілька колишніх членів кабінету і голів регіональної влади.

"Насильство та відсутність його обмежувачів стали нормою існування російської держави. Країна, в якій репресивний ресурс виявляється безконтрольним і який здають оренду кому завгодно, перетворюється на Парк Юрського періоду. Але у такий спосіб влада породжує ефект бумеранга, який посилюється атмосферою насаджуваної зверху ненависті та взаємного відчуження. Не важко здогадатися, хто може стати об'єктом помсти, коли виникне потреба в легітимації нової влади", – підкреслила Шевцова.

Політолог зазначила, що Кремль, бетонуючи підходи до влади та знищуючи опозицію, забуває, що "бетон доведеться підривати".

"Процес передання державних ресурсів у руки дітей керівної еліти, який почався в Росії, свідчить про те, що вона обрала свою долю. Найімовірніше, вона не може вчинити інакше. А це вже діагноз та її власний вирок самій собі... А що ж усе-таки робити керівним дітям, щоб не потрапити під каток майбутніх зачисток? Тікати! І краще змінити прізвище. І чим раніше, тим краще!" – підсумувала вона.