США почали постачати нафту в Білорусь
Домовленостей про постачання було досягнуто під час візиту в Білорусь держсекретаря США Майка Помпео, заявив міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей, повідомляє пресслужба МЗС Білорусі.
Згідно з домовленостями, досягнутими між країнами на початку року, США почали постачати нафту в Білорусь. Про це заявив міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей, повідомляє пресслужба МЗС Білорусі.
"Із задоволенням підтверджую початок постачання нафти зі США в Білорусь", – заявив Макей.
За словами міністра, домовленостей про постачання було досягнуто під час візиту в Білорусь 1 лютого цього року держсекретаря США Майка Помпео та його зустрічі із президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
Міністр підкреслив, що здійснення постачання американської нафти є частиною державної стратегії диверсифікації джерел і забезпечення стійкої роботи нафтопереробного комплексу Білорусі 2020-го та впродовж наступних років.
"Розглядаємо співпрацю зі США в нафтовій сфері як суттєвий елемент енергетичної безпеки держави, як важливу частину потенціалу торговельної та інвестиційної взаємодії, яку розвивають сторони, а також як фактор забезпечення суверенітету нашої країни в економічній сфері", – зазначив Макей.
Він додав, що Білорусь веде роботу з американською стороною "щодо подальшого розвитку двосторонніх економічних зв'язків".
27 квітня перший заступник прем'єр-міністра Дмитро Крутой заявив, що нафтопереробні заводи Білорусі завантажено майже на 100%.
20 квітня ціна на травневі ф'ючерси американської WTI уперше в історії стала від'ємною (падіння вартості контрактів із терміном виконання в червні й пізніше було незначним). За даними агентства Reuters, протягом 20 квітня котирування падали до мінус $40 за барель. Це також спровокувало обвал цін на європейському спотовому ринку (укладені на цьому ринку контракти виконують негайно). Розрахункова ціна російської еталонної марки Urals опустилася до мінус $3 за барель, північноморської еталонної нафти Brent – до мінус $3,5.
До стрімкого здешевлення нафти призвели рекордне падіння попиту на вуглеводні через пандемію коронавірусу та пов'язану із цим економічну кризу, а також побоювання трейдерів, що нафтосховища незабаром буде заповнено.
Водночас досягнута на початку квітня угода ОПЕК+ про скорочення нафтовидобутку на 9,7 млн барелів на добу у травні – червні, що становить приблизно 10% від усієї сировини, що надходить на ринок, значного впливу на котирування не мала. Як зазначає агентство Reuters, цього недостатньо, щоб компенсувати надлишок сировини на ринку.