В Індії вперше за 40 років зафіксовано зниження викидів CO₂ в атмосферу
Падіння споживання електроенергії і конкуренція вугілля з боку поновних джерел енергії послабили попит на викопне паливо в Індії ще до появи пандемії коронавірусу. Тенденцію посилив загальнонаціональний карантин, запроваджений у березні.
В Індії вперше за 40 років скоротилися викиди CO₂ в атмосферу, причому це пов'язано не тільки з пандемією коронавірусної інфекції. Про це свідчать дані дослідження, проведені експертами сайта Carbon Brief.
Падіння споживання електроенергії і конкуренція з боку поновних джерел послабили попит на викопне паливо ще до появи коронавірусу. Окрім того, підсилив тенденцію загальнонаціональний карантин, запроваджений у березні.
Дослідження показало, що в березні загальні викиди CO₂ в Індії скоротилися на 15% у березні, у квітні зниження може сягнути 30%.
Падіння пов'язане зі зниженням попиту на електроенергію, яку виробляють електростанції, що працюють на вугіллі. Споживання нафти в Індії також знижується.
Експерти зазначили, що тенденцію до такого зниження зафіксовано в Індії від початку 2019 року.
Згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства, використання вугілля у світі скоротилося на 8% в першому кварталі року. Водночас використання енергії вітру і сонця помітно зросло.
Аналітики вважають, що з кінцем епідемії коронавірусу викиди CO₂ в атмосферу в усьому світі знову зростуть, оскільки країни почнуть відновлювати свою економіку. Однак є підстави вважати, що Індія не повернеться до використання вугілля в колишніх обсягах.
Поновні джерела енергії мають економічну перевагу в Індії, тому що пропонують набагато дешевшу електроенергію, ніж вугільні електростанції. Окрім того, у країні значно поліпшується екологічна ситуація.
Індія є третім найбільшим емітентом CO₂ у світі. Її випереджають тільки США і Китай.
На думку вчених, саме CO₂ відповідає за те, що зараз на Землі відбувається глобальне потепління.
4 листопада 2016 року набула чинності Паризька кліматична угода, яка передбачає заходи щодо недопущення зміни клімату. Документ ратифікували вже понад 180 країн, зокрема Індія. У списку, оприлюдненому на сайті ООН, є США, проте 2017 року вони офіційно повідомили про вихід із угоди.
Паризька хартія передбачає: обмеження викидів парникових газів до рівня, коли їх цілковито поглинатимуть рослини й океани, до кінця поточного століття; уповільнення зростання середньорічної температури, з тим щоб вона не перевищувала більш ніж на два градуси середньорічну температуру планети в доіндустріальні часи; створення фонду, за допомогою якого багаті країни допомагатимуть бідним переходити на чистіші види енергії.
Регулювання вжитих заходів має розпочатися із 2020 року.