Журналістка Звіняцковська про гасіння собору Паризької Богоматері: Усі в паніці та божевіллі, але в пожежників був план

15 квітня в соборі Паризької Богоматері спалахнула пожежа, її повністю ліквідували тільки вранці 16 квітня. У будівлі обвалилися шпиль і дах, але основну конструкцію собору вдалося врятувати.

Рятувальній операції в Парижі свій пост у Facebook присвятила 16 квітня журналістка та історик моди Зоя Звіняцковська. Публікуємо його без скорочень:

"Вибачте, але я маю зафіксувати це для себе. Це просто алгоритм для роботи. Гортайте далі.

Отже, о 18.50 надійшов перший сигнал про загоряння в районі даху Нотр-Дам. Ну й ви ж розумієте – це об'єкт номер один, мабуть, у них там.

Приїжджає перша пожежна бригада і починає роботи з гасіння. До неї долучаються інші. Роботи мають блідий і безпорадний вигляд, явно не відповідаючи рівню та цінності об'єкта. Усі в паніці та божевіллі, але серед тисяч голосів всіма мовами рефреном повторюється скажений крик: "Що ж пожежники?!"

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом.

План має вигляд, м'яко кажучи, херовий. О 20.00 шпиль собору горить як свічка, це величезне невгасиме полум'я, і весь світ нажахано дивиться на трагедію. Усі хочуть зберегти цю унікальну перлину західної цивілізації, усі вимагають невідкладних, екстрених заходів.

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом.

Охоплений полум'ям шпиль собору на очах у всього світу крениться вбік, надломлюється посередині і падає на будівлю. Люди не вірять очам, здається, настає кінець часів. Ті, хто старші, згадують своє особисте, внутрішнє, ні з чим не зрівнянне жахливе відчуття вакууму всередині, відчуття кінця світу, коли впали вежі-близнюки. Вони не думали, що переживуть це знову.

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом.

Я не можу уявити, скільки людей різного ступеня впливовості в перші півгодини пожежі зателефонувало начальнику пожежників і сказало, прокричало, веліло йому: вживіть заходів! Де вертольоти? Що ж ви не скидаєте з повітря воду? Це ж наша святиня, треба щось робити!!! Навіть [президент США Дональд] Трамп (!) написав цим французьким недотепам у Twitter – "водяна бомба, придурки, ось що вам зараз потрібно! Ми, американці, майстри зі скидання бомб, і тепер я даю вам мою компетентну пораду. Залийте його водою з неба, нарешті!"

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом.

Паралельно представник собору просто на тлі охопленої вогнем будівлі приблизно щогодини дає бліц-прес-конференції журналістам. Він розгублений, але виконує свою роботу. Він спілкується з пресою. Він каже те, що всі й так бачать: згоріло все, каже він, – ну от просто все. Він повторює це кожну годину після 22.00. Люди навколо плачуть, моляться і кричать від жаху.

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом.

Не видно нічого, фото з дрона дає апокаліптичні картинки, там просто море вогню, і здається, уже все одно, що робити. Жалюгідні струмені води на тлі пекельного бурхливого полум'я мають вигляд насмішки. Усі ці жахливі години агонії це мало вигляд насмішки, чорт забирай! Перше, що треба зробити потім, – розібратися з цими пожежниками! Полум'я підбирається до вежі західного фасаду.

Пожежники пожвавлюються, виходять на зв'язок і виразно кажуть: зараз важливий момент. Якщо у вежі спалахне вогонь, то може впасти дзвін. Він проб'є конструкції і західний фасад може частково завалитися. От зараз ми дійсно підтиснемо, але гарантій дати не можемо, це стихія.

Витягнуті з барів, сховищ і ліжок мистецтвознавці в різних країнах і часових поясах за допомогою скайпу перераховують втрачені скарби і скульптури на фасаді. На них (мистецтвознавців) боляче дивитися. Вони розгублені й шоковані, вони буквально вбиті втратою, сам опис пам'ятки, який вони роблять на запит журналістів, вганяє їх у ступор просто у процесі інтерв'ю.

Вежа фасаду поза небезпекою, пожежники сухо інформують, що хотіли б зайти всередину (!!!), щоб зміцнити стіни зсередини. Усі пропускають ці слова повз вуха, продовжуючи оплакувати втрату.

Обвалення стін чекають із хвилини на хвилину, у мережі триває суперечка про те, чи варто відновлювати спалену дотла будівлю. Одні кажуть – це символ європейської цивілізації. Інші – жалюгідний "новодєл" не замінить безцінної загиблої святині. Думки розділяються, починається дискусія. Про собор говорять як про такий, що вже не існує.

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом.

Пожежа вирує вже понад шість годин, здається, вигоріло все, що можна, опустилася ніч і за клубами диму до ладу не видно вже, що там зі стінами.

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом. У якийсь момент, уже пізно вночі, вони повідомляють, що пожежу загашено.

Президент Франції, офіційні люди і преса буквально увірвалися в центральний неф собору, незважаючи на те, що зверху в діру, де стояв шпиль, ще сиплеться охоплене вогнем вугілля. Усередині темно і спокійно. На стінах навіть немає видимої кіптяви. Інтер'єр вцілів. Кам'яна коробка, увінчана складними готичними склепіннями, – теж із каменя – захистила середину собору від дерев'яного лісу даху, який палав над нею.

Якась схвильована жінка – представник французької влади – відповідаючи пресі на запитання про збереження інтер'єру, каже: "Там усе на місці, буквально немає жодного обгорілого стільця". По її щоках течуть сльози.

Пожежники зникли з поля зору.

Усю кам'яну конструкцію собору збережено повністю, інтер'єри і скарби мистецтва на фасаді й усередині поза небезпекою, за фактом згорів тільки дерев'яний дах, частину його було побудовано ще у ХІІ столітті. Відновлювальні роботи розпочнуть завтра вранці, каже президент Франції [Еммануель Макрон]; от вам перші €100 млн для початку, каже видатний французький бізнесмен за годину. Оголошено збір пожертвувань.

Увесь цей час у пожежників був план. Який вони склали заздалегідь. Вони знали все про конструкції собору. Знали, що під дахом – дерев'яні опори. А під опорами – готичне мереживо каменю. Знаєте, середньовічні собори дуже крихкі. Їх могли будувати такими високими тільки завдяки полегшенню конструкції. Система несучих колон, проміжки між ними заповнено легкими матеріалами на зразок звичайної цегли – або навіть просто дірки арок і вітражі. Готичні склепіння – те ж саме. Ось ці "ребра" на стелі – вони і тримають склепіння. Вони дуже тонкі, там міцність – півтора (архітектори мене зрозуміють і виправлять формулювання), і зруйнувати їх дуже легко.

У часи Французької революції нова атеїстична влада масово руйнувала католицькі готичні собори у Франції. Цю справу було поставлено так, що навіть один архітектор написав спеціальну технічну книгу: "Як підривати готичні собори". Зі схемами та планами, так от, для руйнування величезного собору треба всього лише 3 кг вибухівки, які необхідно встановити у трьох головних місцях. Усього лише, розумієте? Підірвати їх – і собор завалиться.

Пожежники точно це знали. Вони знали набагато більше – вони знали все, що потрібно для ухвалення правильних рішень щодо порятунку пам'ятки. Не можна було скидати воду масивом – вона б пробила кам'яну стелю. Не можна було навіть просто лити воду зверху – величезна маса води, яка б скупчилася на даху як у ванній із бортиками, рано чи пізно продавила б стелю і вона б упала. Вони відразу це сказали. І продовжили виконувати свою роботу. 400 пожежників. Вони й зараз там працюють – охолоджують елементи, що нагрілися, і гасять залишкові осередки. Виконують свою роботу.

Отже: 1) витрать час на підготовку, вивчи проблему максимально. Потім часу не буде; 2) май сили відстояти своє бачення, не дай нікому тобі перешкодити; 3) роби свою роботу; 4) будь готовий до того, що ніхто не оцінить здобутий тобою результат; 5) не розраховуй на подяку; 6) будь готовий зробити це ще стільки разів, скільки знадобиться.

Мені здається, досить легко запам'ятати".