Білорусь вимагає від Польщі видати засновників НЕХТА і НЕХТА Live

Міністерство закордонних справ Білорусі вручило ноту тимчасовому повіреному у справах Польщі в Мінську Мартіну Войцеховському з вимогою видати засновників Telegram-каналів НЕХТА і НЕХТА Live Степана Путила та Романа Протасевича. Про це йдеться в повідомленні пресслужби МЗС Білорусі.

"Польській стороні передано ноту з копією спрямованих Генеральною прокуратурою Республіки Білорусь на адресу міністерства юстиції Республіки Польща та Генеральної прокуратури Республіки Польща запитів про видання для притягнення до кримінальної відповідальності Путила та Протасевича. Білоруська сторона висловила занепокоєність тривалою злочинною діяльністю Путила та Протасевича через створені ними екстремістські Telegram-канали НЕХТА і НЕХТА Live", – зазначили у МЗС.

Там закликали польську сторону видати Путила та Протасевича в найкоротші строки "з урахуванням особливої суспільної небезпеки їхньої злочинної діяльності".

НЕХТА – найвідоміший білоруський опозиційний ресурс, який здобув масову популярність на тлі протестів проти підсумків президентських виборів 2020 року, його заснував журналіст Степан Путило. Офіс каналу розташований у Польщі. У НЕХТА є два основні канали в Telegram: на НЕХТА Live підписано 1,9 млн осіб, на НЕХТА – 902 тис. осіб. Також є сатиричний канал LUXTA, на який підписано майже 200 тис. осіб.

Засновника Telegram-каналів НЕХТА и НЕХТА Live Путила в Білорусі в серпні оголосили в розшук. Telegram-канали визнали екстремістськими.

По всій Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, унаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт стався через біло-червоно-білі стрічки. У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. У коментарі виданню TUT.BY лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.

Лукашенко вступив на посаду президента 23 вересня. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

За фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів Євросоюз ввів санкції проти влади Білорусі. Уперше це було 2 жовтня. Тоді обмежувальні заходи торкнулися 40 осіб. Удруге санкції ввели 6 листопада, під них уже потрапив Лукашенко, який і далі вважає себе президентом країни, та ще 14 білоруських чиновників.

Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями. Тихановська заявила, що у третьому санкційному списку може опинитися понад 200 білоруських чиновників.