Євросоюз може збільшити перелік персональних санкцій проти білоруських чиновників на понад 200 прізвищ – Тихановська

Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська заявила 16 листопада, що Євросоюз може збільшити перелік санкцій проти білоруських чиновників до понад 200 осіб. Про це повідомляє "БелТА".

Тихановська зазначила, що білоруси протестують уже 100 днів. За її словами, головна мета білоруської опозиції – домогтися нових виборів у країні. Вона додала, що для цього потрібен діалог.

"І схоже, що [Олександр] Лукашенко боїться діалогу. Тож ми мусимо продовжувати тиск... Домовляємося з іншими країнами, щоб вони збільшували, поглиблювали санкційні переліки. Із минулого тижня активно працюємо над економічними санкціями щодо бізнесів та держкомпаній, які годують режим. Плюс очікуємо, що країни ЄС ось-ось збільшать перелік персональних санкцій до 200+ прізвищ", – заявила вона.

Також опозиція хоче перегляду міжнародних програм підтримки країни, "щоб гроші йшли не режиму, а безпосередньо білоруському суспільству".

Ще один спосіб тиску Тихановська вбачає у припиненні співпраці іноземних банків із державними банками Білорусі.

"Якщо банки крадуть гроші у білорусів, для білорусів має сенс знімати гроші з рахунків задля безпеки, і ми працюємо над тим, щоб іноземні банки не кредитували і не співпрацювали із білоруськими, передусім державними, – "Беларусбанком" і "Белагропромбанком". Ми обговорюємо можливість відключення режиму Лукашенка від системи SWIFT", – заявила вона.

У всій Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту тих, хто не згодний із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу здобув Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною із 1994 року). Друге місце із 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстоко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, внаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт трапився через біло-червоно-білі стрічки. У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. У коментарі виданню TUT.BY лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.

Лукашенко 23 вересня посів посаду президента. Вперше за історію Білорусі церемонію інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурацію Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Олександра Лукашенка , який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями.

16 листопада редактор бюро "Радіо Свобода" у Празі Рікард Йозвяк заявив, що 19 листопада міністри закордонних справ країн Євросоюзу мають намір затвердити третій пакет санкцій проти Білорусі. За його словами, вбивство Бондаренка "пришвидшило процес".