Білоруську опозиціонерку Колесникову судитимуть у закритому режимі

Перше слухання заплановано на 4 серпня, поінформувала пресслужба білоруського банкіра й опозиціонера Віктора Бабарика в Telegram.

Справу розглядатимуть у закритому режимі в Мінському обласному суді.

Юрист, колишній адвокат Знака Дмитро Лаєвський у коментарі "БелаПАН" підкреслив, що закритий режим "закриває в цьому випадку не тільки суть обвинувачення, а й факт того, що доказів провини немає, так само як немає і факту злочину".

Контекст:

Колесникова і Знак – члени президії координаційної ради з урегулювання політичної кризи в Білорусі, вони перебувають під арештом з осені минулого року.

Колесникова – білоруська флейтистка. У 2020 році вона розпочала політичну кар'єру, очоливши штаб банкіра Бабарика (він збирався балотуватися у президенти, але його заарештували незадовго до виборів і не допустили до них). Після арешту Бабарика Колесникова разом із Веронікою Цепкало, дружиною ще одного не допущеного до виборів політика Валерія Цепкала, увійшла у штаб опозиційної кандидатки Світлани Тихановської.

7 вересня в Мінську невідомі затримали й відвезли Колесникову. Білоруські прикордонники 8 вересня розповіли, що вона проходила прикордонний контроль на українському кордоні, але потім повернулася на білоруську територію.

Соратники Колесникової Антон Родненков та Іван Кравцов, які зуміли дістатися Києва, стверджували, що вона порвала паспорт, щоб уникнути вислання з Білорусі.

9 вересня стало відомо, що Колесникову заарештували. Відтоді вона перебуває під вартою. 13 травня 2021 року опозиціонерці висунули остаточне обвинувачення. Їй загрожує до 12 років позбавлення волі.

Знака затримали 9 вересня 2020 року. 18 вересня він оголосив голодування після того, як йому висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 361 (заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь) Кримінального кодексу Республіки Білорусь. Голодування Знак припинив 28 вересня. 10 травня 2021 року Лаєвський повідомив у Telegram, що опозиціонеру висунули остаточне обвинувачення. Знаку теж загрожує до 12 років в'язниці.

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів було травмовано і поранено. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.