У Білорусі за час протестів затримали 25 тис. осіб. Сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту

У Білорусі за час протестів затримали 25 тис. осіб. Сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту За даними правозахисників, на мітингах у Білорусі загинуло п'ять осіб
Фото: EPA
Найчастіше на мітингах у Білорусі затримували людей віком від 19 до 40 років. Також протягом п'яти місяців протестів затримали щонайменше 170 неповнолітніх та 295 людей, старших за 60 років.

З 9 серпня, коли в Білорусі розпочалися масові мітинги проти результатів президентських виборів, до 31 грудня у країні затримали 25 326 осіб. Про це 6 січня повідомив правозахисний центр "Весна" спільно з волонтерською службою.

Загалом від початку мітингів сталося 26 577 затримань – а це означає, що понад тисячу осіб затримували два і більше разів.

За підрахунками волонтерів, за вказаний період було затримано не менше ніж 170 неповнолітніх та мінімум 295 людей, старших за 60 років. Найбільше затриманих, згідно із зібраними даними, серед людей віком від 19 до 40 років – більше ніж 10 500 осіб.

Суди Білорусі стосовно затриманих ухвалили не менше ніж 6886 постанов про арешти та 3889 постанов про штрафи за статтями 23.34 (порушення порядку проведення масових заходів) і 23.4 (непокора правоохоронцю) Кодексу про адміністративні порушення. Водночас попередження було ухвалено тільки у 87 випадках, а кількість припинених справ не перевищила 20.

Загальна кількість діб, які відбували мирні демонстранти, за майже п'ять місяців становить 83 006, а сума штрафів сягнула 1,8 млн білоруських руб. (19,8 млн грн).

Як зазначає "Весна", найчастіше ухвалювали рішення про покарання 15 добами арешту – 2230 випадків.

До того ж під час затримань було побито не менше ніж 381 людину, госпіталізація знадобилася в 482 випадках, не менше ніж 10 осіб дістали вогнепальні поранення і п'ятьох осіб було вбито, зауважують правозахисники.

З 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло вісім осіб.

У причетності до протестів у Білорусі Лукашенко неодноразово звинувачував сусідні країни, зокрема Україну, Польщу, а також Литву. Вони свою причетність до мітингів неодноразово спростовували.

Лукашенко 23 вересня вступив, як він вважає, на посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати