Бєлковський: Колись у радянській психлікарні я переконав лікарів, що псих. Мені і зараз багато хто вірить...

Російський політолог Станіслав Бєлковський заявив, що у часи СРСР провів у психіатричній лікарні три тижні, щоб не йти до армії. Про це він розповів в інтерв'ю українському журналісту, засновнику видання "ГОРДОН" Дмитру Гордону.

Бєлковський повідомив, що опинився в психіатричній лікарні №13, яка розташована на околиці Москви.

"У радянській психлікарні (не знаю, як тепер, давно не перевіряв, але за деякими непрямими даними, у російській нічого не змінилося) методи були дуже прості. Це тюремна система, де психіатр – головний бог і військовий начальник, який відрізняється від пацієнтів біологічно. На його погляд, увірені йому істоти людьми не є – це представники якогось нижчого біологічного виду, у кожному разі, генетичні експерименти, яких описують і відображають у всяких трилерах, мають безпосередній стосунок до радянської психушки", – розповів політолог.

Він зазначив, що на сходинку нижче перебувають медсестри та медбрати, які здійснюють ін'єкції, а далі ідуть санітари, головне завдання яких полягало в тому, щоб "примусити тебе до виконання чинного розпорядку".

Бєлковський: Кандидатом у спадкоємці Путіна вважають не Медведєва, а Дюміна — екс-охоронця президента, який урятував його від ведмедя. Він був топ-менеджером анексії Криму. Повну версію інтерв'ю читайте тут.

Бєлковський додав, що хворі в радянських психіатричних лікарнях були позбавлені всіх прав.

"Якщо психіатр чимось незадоволений, у нього є потужний засіб покарання – сульфозин, у народі відомий як "сульфа", або коктейль галоперидолу з аміназином, до того ж страшні не ці препарати самі по собі, хоча, мені здається, із погляду Женевських конвенцій їх давно пора заборонити, а дози, які застосовують. Вони абсолютно кінські, убивчі, тому коли тобі їх уводять, на невизначений час ти відрубаєшся – від кількох годин до доби. Це найпотужніші депресанти, речовини, що занурюють тебе в депресію, і коли ти від моторошного забуття пробуджуєшся (сном це назвати не можна), у тебе виникає стійке бажання викинутися у вікно, але здійснити його ти не можеш, бо прикутий до ліжка. Ось так приблизно радянська психлікарня влаштована", – розповів він.

За словами Бєлковського, йому вдалося переконати лікарів, що він має психічний розлад.

"Мені і тепер багато хто вірить, ще й без усяких препаратів. Утім, я й сам з урахуванням мого життєвого досвіду та позиції, яку займаю в моєму мізерному житті, точно відповісти на запитання: "Чи не псих я?" – не можу, але у психушці так, мою гру прийняли за чисту монету та статтю 8б мені дали – до речі, дуже вигідну. Вона дозволяла від армії відкосити, але водночас доступу на роботу не обмежувала – у радянський час наявність психічного захворювання була у твоїй біографії великим мінусом", – сказав політолог.