Данія вперше призиває 18-річних дівчат. Як молодь реагує на нові правила армії
У Данії набув чинності новий закон про військовий призов, який уперше поширює обов'язкову службу на жінок. Тепер усіх молодих людей, які досягли 18 років, можуть призвати до армії, що викликає занепокоєння серед підлітків. Про це написало The Times 15 листопада.
Раніше призов був обов'язковим лише для чоловіків і примусово нікого не призивали з 2012 року, оскільки добровольців вистачало, пише ЗМІ. Тепер усі юнаки й дівчата мають відвідати День оборони (щорічний захід у Данії для ознайомлення з армією), який передбачає реєстрацію, тестування, медичний огляд і жеребкування. Номер від одного до 36 тис. визначає шанси бути призваним на службу, яка триває 11 місяців.
Призовники отримують зарплату приблизно £1,4 тис. (орієнтовно $1,8 тис.) на місяць разом із пільгами й безплатним проживанням. Відмовитися від служби можна, оформивши статус релігійного чи морального заперечення і пройшовши альтернативну службу в соціальних закладах.
У матеріалі розповідають про те, що лист від міністерства оборони Данії із запрошенням відвідати День оборони й зареєструватися у призовній службі молодим людям надходить у їхній 18-й день народження. Неявка на захід є порушенням закону й передбачає штраф у розмірі 1 тис. крон ($150).
У разі повторного ігнорування листа штраф зростає до 3 тис. крон, ($465) повідомляє The Times. Якщо особа не з'являється втретє, поліція виїжджає за адресою проживання, щоб доправити її до призовного пункту. За даними правоохоронців, такі виїзди відбуваються щодня принаймні один раз.
ЗМІ цитує слова 17-річної Сігне Ле Февр із Хобро, яка зазначає, що підлітки відчувають тривогу і страх перед можливістю бути обраними для служби і що цю тему обговорюють серед її друзів.
Як повідомляє видання, розширення призову, яке запровадили з липня, пов'язане з нарощуванням оборонного потенціалу Данії. Річний набір планують збільшити із 4 тис. до 7,5 тис. осіб, а оборонний бюджет цьогоріч зріс до 3% ВВП. Окрім того, уряд виділяє £3,2 млрд ($4,21 млрд) на закупівлю винищувачів F‑35, дронів і кораблів, а протягом наступних 10 років планує інвестувати £20 млрд ($26,3 млрд), зазначають у статті.
Посилення оборони у країнах Європи пов'язане з активністю Росії, пише The Times. Зокрема, російські дрони раніше паралізували аеропорти в Копенгагені й Осло, а також спричинили інциденти в Польщі. Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен схарактеризувала напад на аеропорт Копенгагена як "найсерйознішу атаку на критичну інфраструктуру країни за весь час".
Керівник призовної програми Суне Лунд визнає, що залучення призовників має певні недоліки, оскільки потрібно переконатися, що люди фізично і психологічно стійкі. Він зазначає, що робота зі зброєю, вибухи й підпорядкування командній організації є серйозними змінами для новобранців. Водночас Лунд підкреслює, що призов для обох статей дає змогу залучити весь потенціал населення і зміцнює безпеку Європи.
Як пише ЗМІ, Данія "пишається тим, що є однією з країн світу з найбільшою гендерною рівністю", посідаючи третє місце в ЄС після Швеції й Нідерландів. У парламенті країни майже половина депутатів – жінки, а державна політика давно передбачає рівну оплату праці й відпустки у зв'язку з народженням дитини, випереджаючи інші держави. За даними The Times, жінки поки що становлять лише приблизно 25% данської армії.
Попри побоювання, частина суспільства підтримує нові правила. 21-річна студентка Целіна Фрост Зако Верге зазначила в коментарі журналістам, що "чоловіки служать, бо мусять, навіть якщо не хочуть", і поцікавилася, "чому жінки мають бути винятком".
На практиці це підтверджує досвід новобранців на полігоні Ягерспріс під Копенгагеном, де проводять бойові навчання – стрільбу, дії під час атаки й відпрацювання бойових позицій. Серед них є 21-річна доброволиця Матільде, яка вже вісім місяців служить у піхоті.
Вона розповіла ЗМІ, що найскладніше було звикнути до чоловічого казармового середовища. За її словами, війна зараз відчувається ближчою, ніж на момент підписання контракту, і в разі потреби захищати Данію і Європу вона "рада допомогти", але не вважає це своїм обов'язком, пише The Times.
Контекст:
Протягом минулих років політичне й військове керівництво європейських країн кілька разів заявляло про загрозу російського нападу. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус казав, що Росія може напасти на НАТО 2029 року. Про загрозу з боку РФ заявив і ексканцлер ФРН Олаф Шольц. На думку головнокомандувача збройних сил Норвегії Ейріка Крістофферсена, для підготовки до ймовірної війни з Росією НАТО має два-три роки. Через це країни Європи активізували підготовку до потенційного нападу, нарощуючи оборонний потенціал і посилюючи військові програми.
22 січня 2025 року глава Європейського оборонного агентства (EDA) Кая Каллас закликала країни ЄС збільшити інвестиції в оборону не лише для того, щоб запобігти війні, а й бути готовими до неї. За словами Каллас, Москва витрачає майже вп'ятеро більше бюджетних коштів, аніж Брюссель.
22 червня всі країни – члени НАТО погодили збільшення своїх оборонних видатків, повідомляє Reuters. Ідеться про підвищення видатків до 5% від валового внутрішнього продукту. Єдиною країною, яка висловилася проти, була Іспанія.