Держдепартамент США наполягав на санкціях проти "Північного потоку – 2", Байден не погодився – ЗМІ

Байден не погодився ввести санкції проти компанії – оператора газопроводу "Північний потік – 2", повідомили джерела WP
Фото: EPA
Держдепартамент Сполучених Штатів на чолі з держсекретарем Ентоні Блінкеном, його першим заступником Венді Шерманом і заступницею з політичних справ Вікторією Нуланд рекомендували ввести санкції проти "Північного потоку – 2" без будь-яких винятків для компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG або її виконавчого директора Маттіаса Варніга. Про це 16 червня написала The Washington Post із посиланням на джерела.

За їхньою інформацією, президент США Джо Байден, якого підтримали високопоставлені помічники в Раді національної безпеки, не погодився із цим.

У Вашингтоні вважають, що такий крок призведе до погіршення відносин із головним союзником США – Німеччиною, яка розглядає питання блокування добудови "Північного потоку – 2" як порушення суверенітету країни.

Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".

Контекст:

"Північний потік – 2" мав зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.

Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".

Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.

18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкції щодо оператора газопроводу "Північний потік – 2", компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.

Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.

21 травня Сполучені Штати додали до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.

Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США і особисто президента Байдена.

Голова НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко вважає, що немає сенсу послаблювати санкції проти "Північного потоку – 2" зараз, оскільки скоро в Німеччині буде нова політична реальність.