$39.47 €42.18
menu closed
menu open
weather +19 Київ

Європейські компанії виходять із проєкту газопроводу "Північний потік – 2"

Європейські компанії виходять із проєкту газопроводу "Північний потік – 2"

"Північний потік – 2" є "поганою угодою" для Європи, вважають у США


Фото: EPA
Вашингтон вважає, що санкції, ухвалені проти газопроводу "Північний потік – 2", працюють, заявив 22 лютого представник Державного департаменту США Нед Прайс.

18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причина цього – можливі санкції щодо проєкту з боку США, пише Deutsche Welle із посиланням на звіт Державного департаменту США для Конгресу.

Більшість із них – страхові компанії, зареєстровані у Великобританії, уточнює видання.

Участь у проєкті припинили постачальник промислових послуг Bilfinger із Мангайма, мюнхенська страхова компанія Munich Re Syndicate Limited, швейцарська Zurich Insurance Group і паризька Axa Group.

DW зазначає, що США погрожували санкціями проти інших компаній, але поки вони діють тільки щодо російської компанії KVT-RUS (їй належить трубоукладальне судно "Фортуна", залучене до будівництва газопроводу).

Вашингтон вважає, що ухвалені санкції проти газопроводу "Північний потік – 2" працюють, заявив 22 лютого представник Держдепу Нед Прайс. Він підкреслив, що США й далі відстежуватиме компанії, "залучені до потенційно санкційної діяльності". За його словами, "Північний потік – 2" є "поганою угодою" для Європи, яка "суперечить заявленим цілям самої Європи в галузі енергетики".

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.

Влада США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Будівництво газопроводу почалося 2018 року. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент добудували 93% газопроводу, повідомляв Nord Stream 2 AG.

За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. До завершення будівництва двох ниток газопроводу загалом залишилося 160 км "із невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.

19 січня міністерство фінансів США ввело нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Зокрема, санкції стосувалися російського судна "Фортуна" і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії "Рустанкер", нафтового танкера "Максим Горький" і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський "Газпром" уперше припустив можливість зупинення реалізації або повного скасування проєкту.

Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладач "Фортуна" відновило будівництво "Північного потоку – 2" у водах Данії. У 2020 році трубоукладач уклав 2,6 км труб у водах Німеччини, недобудованими залишилося приблизно 120 км у водах Данії та приблизно 28 км – у водах Німеччини.

Газета Handelsblatt написала 1 лютого, що президент США Джо Байден може зняти санкції проти "Північного потоку – 2", якщо дістане гарантії, що Росія не використовуватиме газопроводу проти України та інших країн Східної Європи. У Держдепі спростували цю інформацію, заявивши, що заважатимуть будівництву "Північного потоку – 2".

Американська сенаторка-демократка Джейн Шахін і сенатор-республіканець Джеймс Ріш надіслали лист адміністрації Байдена на підтримку повної реалізації законодавства, пов'язаного з газотранспортним проєктом "Північний потік – 2", "метою якого є покласти край проєкту".

The Wall Street Journal повідомила 16 лютого, що адміністрація Байдена почала переговори з Берліном щодо санкцій проти компаній, залучених до процесу будівництва.