+15 Київ
Є ймовірність, що газопровід "Північний потік – 2" добудують, але по ньому не будуть доправляти газ. Про це заявила депутатка Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель під час онлайн-дискусії "Що робити з Росією?", яка відбулася на майданчику Київського безпекового форуму. Трансляцію заходу вели 22 лютого на каналі фонду Open Ukraine у YouTube.
За її словами, канцлерка Німеччини Ангела Меркель "вирішила залишити [газопровід] у вигляді економічного проєкту, яким він, безумовно, не є".
"Я фіксую зростання опору цьому проєкту, зокрема в лавах моєї партії ["Союз 90 / Зелені"]. Ми були першими і єдиними, хто виступав проти нього саме через Україну, з геостратегічних міркувань, усвідомлюючи залежність від Росії і розуміючи, що коли цей газопровід буде побудовано, вийти зі схеми буде важко. Один із варіантів – просто залишити його, але це коштувало б дуже дорого. Це могло б бути в інтересах інших європейських країн, що входять у цей консорціум за контрактами. Ми бачимо, що є певна ймовірність того, що газопровід буде побудовано, але газ по ньому не будуть транспортувати", – сказала євродепутатка.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Влада США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газопроводу почалося 2018 року. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було добудовано 93% газопроводу, повідомляв Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. До завершення будівництва двох ниток газопроводу загалом залишилося 160 км "із невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
19 січня міністерство фінансів США ввело нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Зокрема, санкції торкнулися російського судна "Фортуна" і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії "Рустанкер", нафтового танкера "Максим Горький" і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський "Газпром" уперше припустив можливість зупинення реалізації або повного скасування проєкту.
Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладач "Фортуна" відновило будівництво "Північного потоку – 2" у водах Данії. У 2020 році трубоукладач уклав 2,6 км труб у водах Німеччини, недобудованими залишилося приблизно 120 км у водах Данії та приблизно 28 км – у водах Німеччини.
Газета Handelsblatt написала 1 лютого, що президент США Джо Байден може зняти санкції проти "Північного потоку – 2", якщо дістане гарантії, що Росія не буде використовувати газопровід проти України та інших країн Східної Європи. У Держдепі спростували цю інформацію, заявивши, що будуть заважати будівництву "Північного потоку – 2".
Американська сенаторка-демократка Джейн Шахін і сенатор-республіканець Джеймс Ріш надіслали лист адміністрації Байдена на підтримку повної реалізації законодавства, пов'язаного з газотранспортним проєктом "Північний потік – 2", "метою якого є покласти край проєкту".
The Wall Street Journal повідомила 16 лютого, що адміністрація Байдена почала переговори з Берліном щодо санкцій проти компаній, залучених до процесу будівництва.
