Адміністрація президента США Джо Байдена готова вести діалог про зняття санкцій із газопроводу "Північний потік – 2", якщо Німеччина запропонує механізм для захисту інтересів України. Про це 1 лютого написала газета Handelsblatt, посилаючись на джерела в Білому домі.
У матеріалі видання посилається на джерела в Білому домі.
Зокрема, США не хочуть допустити відокремлення України від європейської газової інфраструктури, а також прагнуть запобігти подальшому зростанню залежності Європи від російського газу, зазначає Handelsblatt.
Як розповіло джерело виданню, офіційний Берлін має запропонувати пакетне рішення, яке заблокує експлуатацію "Північного потоку – 2" в разі скорочення Росією транзитного постачання газу через Україну. США також закликають до перегляду контракту на транзит російського природного газу через українську газотранспортну систему.
Ще один варіант – Німеччина має допомогти Україні розширити власну газову інфраструктуру для постачання вуглеводню у країни Євросоюзу. Україна мусить залишатися вагомим гравцем на газовому ринку, вважають у Вашингтоні.
За інформацією Handelsblatt, Німеччина висловила готовність до обговорення, але поки не повідомила про конкретні поступки.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газопроводу почалося у 2018 році. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було добудовано 93% газопроводу, повідомляв офіційний оператор газопроводу, компанія Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. До завершення будівництва двох ниток газопроводу загалом залишилося 160 км "із невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня.
11 грудня Сенат США слідом за Палатою представників підтримав проєкт оборонного бюджету країни на 2021 рік, який передбачає посилення санкцій проти "Північного потоку – 2", однак американський президент Дональд Трамп ветував його. 1 січня 2021 року в Конгресі США "легко відхилили вето" Трампа. За проголосував 81 сенатор, проти – 13.
19 січня міністерство фінансів США ввело нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Зокрема, санкції торкнулися російського судна "Фортуна" і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії "Рустанкер", нафтового танкера "Максим Горький" і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський "Газпром" уперше припустив можливість зупинення реалізації або повного скасування проєкту "Північний потік – 2".
Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладач "Фортуна" відновило будівництво "Північного потоку – 2" у водах Данії. У 2020 році трубоукладач уклав 2,6 км труб у водах Німеччини, недобудованими залишилися приблизно 120 км у водах Данії та майже 28 км – у Німеччині.
За словами прессекретарки Білого дому Джен Псакі, президент США Джо Байден вважає газопровід "Північний потік – 2" "поганою угодою для Європи". Очікують, що найближчим часом Держдепартамент США подасть Конгресу звіт про організації, які допомагають "Газпрому" добудувати газопровід. Після цього можуть вжити заходів, щоб компанії вийшли із проєкту, писало агентство Reuters 26 січня.