Франція рекомендує владі Німеччини відмовитися від проєкту газопроводу "Північний потік – 2" як реакцію на "репресії в Росії". Санкцій Європейського союзу недостатньо, вважає держсекретар Франції у справах Європи Клеман Бон. Про це він заявив 1 лютого в інтерв'ю радіостанції France Inter.
Бон відреагував на арешт російського опозиціонера Олексія Навального. За його словами, санкції щодо Росії вже запроваджено, але в ЄС "мають усвідомлювати – цього недостатньо".
Бон вважає, що ЄС "потрібно йти далі", зокрема, розглядають опцію "Північного потоку – 2". Але це – рішення Німеччини, оскільки газопровід виходитиме на її територію, зазначив держсекретар Франції у справах Європи.
Журналістка радіостанції уточнила у Бона, чи виступає він за припинення проєкту. Бон відповів, що питання про це вже порушували.
"Ми дійсно вже говорили про це", – сказав він, додавши, що керівництво Франції завжди вважало цей проєкт "сумнівним".
Répression en #Russie - @CBeaune, sur d'éventuelles sanctions européennes: "Il faut être lucide, ça ne suffit pas" # le79Inter pic.twitter.com/spWDXx5T7o
- France Inter (@franceinter) February 1, 2021
"Північний потік – 2" – газопровід, який мав зв'язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Довжина маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англійсько-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Влада США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газопроводу почали у 2018 році. У грудні 2019 року його заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було добудовано 93% газопроводу, повідомляв офіційний оператор газопроводу, компанія Nord Stream 2 AG.
За рік 11 грудня 2020 року будівництво відновили. До завершення будівництва двох ниток газопроводу загалом залишилося 160 км "із невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня.
11 грудня Сенат США слідом за Палатою представників підтримав проєкт оборонного бюджету країни на 2021 рік, який передбачає посилення санкцій проти "Північного потоку – 2", однак американський президент Дональд Трамп ветував його. 1 січня 2021 року в Конгресі США "легко відхилили вето" Трампа. "За" проголосував 81 сенатор, "проти" – 13.
19 січня міністерство фінансів США ввело нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Зокрема, санкції торкнулися російського судна "Фортуна" і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії "Рустанкер", нафтового танкера "Максим Горький" і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський "Газпром" уперше припустив можливість припинення реалізації або повного скасування проєкту "Північний потік – 2".
Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладач "Фортуна" відновило будівництво "Північного потоку – 2" у водах Данії. У 2020 році трубоукладач проклав 2,6 км труб у водах Німеччини, недобудованими залишилися приблизно 120 км у водах Данії та орієнтовно 28 км – у Німеччині.
За словами прессекретарки Білого дому Джен Дженніфер Псакі, президент США Джо Байден вважає газопровід "Північний потік – 2" "поганою угодою для Європи". Прогнозують, що найближчим часом Держдепартамент США надасть Конгресу звіт про організації, що допомагають "Газпрому" добудовувати газопровід. Після цього можуть вжити заходів, щоб компанії вийшли з проєкту, писало агентство Reuters 26 січня.