Правило, якого я на підставі багаторічного досвіду неухильно дотримуюся: будь-яке повідомлення з російського офіційного джерела слід вважати брехнею, поки не доведено протилежне.
Не поспішайте відтворювати заяви газпромівської контори про те, що відновилося будівництво "Північного потоку – 2". Простежте (хоча б через MarineTraffic) за рухом суден, зайнятих у цьому проєкті.
Переправлений ще влітку з Далекого Сходу плавучий кран "Академік Черський" перебуває у Вісмарі після човникового снування між німецькими портами і якірною стоянкою на траверзі Калінінграда.
Трубоукладальна баржа "Фортуна", яка вже перебувала під американськими санкціями, пішла 21 січня з Ростока й відтоді стирчить без руху на холодному вітрі в 15 вузлів біля точки, де закінчується прокладена з німецького берега траса нещасливого газопроводу. У найкращому випадку вона конопатить щільно ні з чим не з'єднані кінці цих труб.
Тепер уявімо гіпотетичний початок робіт у данській виключній економічній зоні на глибині понад 100 футів, тобто під санкціями США. Труби для укладання перебувають у порту Мукран, куди американські сенатори вже скерували грізне попередження про санкції. Варто німцям організувати звідти постачання операцій "Фортуни", покарання не забариться.
Інші німецькі порти, куди донедавна заходила "Фортуна", – Вісмар і Росток – потенційно теж під загрозою. Чи приймуть вони санкційне судно, ризикуючи нарватися на гнів американців? Із Мукрану, до речі, днями пішли два з трьох норвезьких круїзних лайнерів, які організували там зимову стоянку. Санкцій для тих, хто користується послугами цього порту, побоюються?
Нічого не прогнозую, але стежити за метушнею навколо вбитого американцями в грудні 2019 року проєкту надзвичайно захопливо.
Джерело: Михаил Крутихин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора