0 Київ
Добудувати "Північний потік – 2" технічно можливо, але його не зможуть запустити в експлуатацію, поки не знімуть американських санкцій. Про це в коментарю виданню "ГОРДОН" заявив економіст, колишній заступник міністра фінансів РФ та ексголова Центрального банку Росії Сергій Алексашенко.
"Коли будь-яка компанія виходить на публічні ринки, випускає облігації, продає акції і навіть укладає приватні угоди, пишуть заяви про ризики. У "Газпрому", впевнений, багато різних ризиків зазначено в такій заяві. Покупцями його облігацій можуть бути іноземні інвестори, які в разі чого (наприклад, "Північного потоку – 2" не побудують) можуть висунути позов. Щоб захистити себе від судових позовів, емітенти акцій та облігацій попереджають про можливі ризики. Тому і "Газпром" про це написав у меморандумі. До цього потрібно ставитися не як до заяви Російської Федерації, офіційної позиції "Газпрому", а як до захисту від можливого судового переслідування", – пояснив Алексашенко.
На його думку, сьогодні є підстави вважати, що "Північного потоку – 2" не запустять.
"У США послідовно ухвалювали кілька хвиль санкцій щодо газопроводу. І, схоже, остання хвиля, закладена в оборонному бюджеті на фінансовий 2021 рік, лазівок не залишила. Попередні санкції можна обійти, адже під них не потрапляла сертифікація і страхування. Було зрозуміло, що якщо Росія своїми силами добудує газопровід, то в принципі його можна запустити. В останньому законі всі опції перекрили", – сказав економіст.
На його думку, сьогодні є підстави вважати, що "Північного потоку – 2" не запустять.
"Побудувати газопровід технічно можливо, але щоб запустити його, міжнародні компанії, які мають репутацію у світі, мусять видати сертифікати і застрахувати. Але ніхто не стане цього робити. Ми вже чули, що сертифікувати компанія з Норвегії відмовилася, швейцарська страхова компанія теж. А російські страхові компанії навряд чи братимуть до уваги. Все це ставить серйозний бар'єр не так на шляху завершення будівництва, як запуску "Північного потоку – 2". Мені здається, нові санкції змусили юристів "Газпрому" серйозно задуматися. Якщо моя інтерпретація американських санкцій справедлива, то Росія може своїми силами добудувати газопровід (якщо Данія і Німеччина не відкличуть дозволу), але цей газопровід не можна буде запустити в експлуатацію, поки не знімуть американських санкцій", – підкреслив Алексашенко.
Відмова від запуску газопроводу, за словами економіста, призведе до значних збитків.
"Вартість газопроводу приблизно €10 млрд. Половина грошей – кошти самого "Газпрому", половину він узяв у борг в європейських газових компаній. Отже, якщо газопроводу не запустять, "Газпром" муситиме визнати свої збитки в розмірі €5 млрд. Збитки "Газпрому" в рік їхнього визнання зменшать прибуток компанії, і отже, на половину цієї суми зменшаться дивіденди акціонерам. Уряд Росії володіє 50% акцій "Газпрому", на його частку припадає €1,25 млрд недоотриманих у той рік дивідендів. Окрім того, на балансі "Газпрому" залишиться борг €5 млрд, який потрібно буде погашати", – сказав співрозмовник.
Він зазначив, що російський бюджет не помітить недоотриманих доходів, якщо газопроводу так і не запустять.
"Якщо припустити, що борг погашатимуть протягом 10 років завдяки зменшенню прибутку, то щорічно приблизно €500 млн скеровуватимуть на виплати (без відсотків). Половина прибутку йде на дивіденди – це €250 млн. Частка держави 50%. Отже, €125 млн (якщо період погашення кредиту буде меншим, скажімо, п'ять років – €250 млн на рік) становитимуть втрати у вигляді недоотриманих російським бюджетом дивідендів. Це не настільки критично, як здається. €10 млрд втратити, звичайно, неприємно, але "Газпром" після цього банкрутом не стане, [голову компанії Олексія] Міллера за це з посади не знімуть, а російський бюджет просто не помітить недоотриманих доходів", – резюмував Алексашенко.
19 січня стало відомо, що "Газпром" уперше припустив можливість зупинення реалізації або повного скасування проєкту "Північний потік – 2". Про це йдеться в меморандумі до нового розміщення бондів холдингу.
Будівництво газопроводу заморозили, оскільки у грудні 2019 року США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті.
11 грудня 2020 року будівництво газопроводу поновили. Того самого дня Сенат США слідом за Палатою представників підтримав проєкт оборонного бюджету країни на 2021 рік, який передбачає посилення санкцій проти "Північного потоку – 2", однак американський президент Дональд Трамп ветував його. У Конгресі США відхилили вето Трампа. "За" проголосував 81 сенатор, "проти" – 13.
Обраний президент США Джо Байден, за даними ЗМІ, має жорстку позицію щодо "Північного потоку – 2". Він хоче назавжди зупинити цей проєкт, писала німецька газета Bild. Президент Росії Володимир Путін сподівається, що адміністрація Байдена не стане перешкоджати будівництву газопроводу.
Німецьке агентство dpa 28 грудня повідомило про завершення робіт із будівництва ділянки трубопроводу "Північний потік – 2" протяжністю 2,6 км у виключній економічній зоні Німеччини.
18 січня стало відомо, що будівництво газопроводу у водах Німеччини зупинили через скарги екологів.
19 січня уряд США ввів санкції проти російського судна "Фортуна", залученого до будівництва газопроводу "Північний потік – 2", і його власника, компанії KVT-RUS.
