США не відмовляються від санкцій щодо "Північного потоку – 2" – Держдеп

США не відмовляються від санкцій щодо "Північного потоку – 2" – Держдеп Будівництво газогону розпочали 2018 року
Фото: ЕРА
Німецька газета Handelsblatt написала 1 лютого, що президент США Джо Байден може зняти санкції проти "Північного потоку – 2", якщо матиме гарантії, що Росія не використовуватиме газогону проти України та інших країн Східної Європи. У Держдепартаменті США відповіли, що Байден чітко назвав газогін "поганою угодою".

Сполучені Штати залишають за собою право застосувати санкції щодо тих, хто робитиме спроби добудувати або сертифікувати російський газогін "Північний потік – 2". Про це йдеться у відповіді Держдепартаменту США на запит "Укрінформу".

"Ми будемо стежити за діями щодо добудови чи сертифікації трубопроводу та, якщо така діяльність матиме місце, приймемо рішення про можливість застосування санкцій", – ідеться в повідомленні.

Німецька газета Handelsblatt написала 1 лютого, що президент США Джо Байден може зняти санкції проти "Північного потоку – 2", якщо матиме гарантії, що Росія не використовуватиме газогону проти України та інших країн Східної Європи.

У Держдепі відповіли, що президент США Джо Байден чітко назвав "Північний потік – 2" поганою угодою.

США і далі працюватимуть із союзниками та партнерами, "щоб забезпечити для Європи надійну, диверсифіковану мережу енергопостачання", яка не підриватиме колективної безпеки, підкреслили у відомстві.

Байден вступив на посаду президента Сполучених Штатів 20 січня. У Білому домі заявляли, що він вважає "Північний потік – 2" "поганою угодою для Європи", і нова адміністрація оцінить заходи проти будівництва газогону, вжиті адміністрацією колишнього президента США Дональда Трампа.

"Північний потік – 2" – газогін, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.

Влада США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Будівництво газогону розпочали 2018 року. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США запровадили санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було добудовано 93% газогону, повідомляв офіційний оператор газогону, компанія Nord Stream 2 AG.

За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво поновили. До завершення будівництва двох ниток газогону загалом залишилося 160 км "із невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня.

11 грудня Сенат США слідом за Палатою представників підтримав проєкт оборонного бюджету країни на 2021 рік, який передбачає посилення санкцій проти "Північного потоку – 2", проте Трамп ветував його. 1 січня 2021 року в Конгресі США "легко відхилили вето" Трампа. За проголосував 81 сенатор, проти – 13.

19 січня міністерство фінансів США запровадило нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газогону "Північний потік – 2". Зокрема, санкції стосувалися російського судна "Фортуна" і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії "Рустанкер", нафтового танкера "Максим Горький" і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський "Газпром" уперше припустив можливість зупинення реалізації або цілковитого скасування проєкту.

Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладальник "Фортуна" поновило будівництво "Північного потоку – 2" у водах Данії. 2020 року трубоукладальник уклав 2,6 км труб у водах Німеччини, недобудованими залишилося приблизно 120 км у водах Данії та орієнтовно 28 км – у Німеччині.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати