Експрезидентка Естонії Кальюлайд: Я не була радянською дитиною. Поки я росла, знала, що я дитина окупованої Естонії
"Я не була радянською дитиною. Поки я росла, я знала, що я – дитина окупованої Естонії. І я вірю, що це змусило Балтійські країни катапультуватися до Заходу набагато швидше. Радянському режиму ніколи не вдавалося створити радянську людину в Естонії серед естонців", – розповіла Кальюлайд.
За її словами, СРСР безуспішно прагнув знищити національну гордість в Естонії.
"Було багато радянських людей, які мігрували до нас. Багатьох із нас відправили до Сибіру, бо метою було винищити національну гордість, усунути всі шанси на відновлення національних держав і замінити естонців на радянських людей. Але їм не вдалося. Вони не змогли цього зробити, тому що було багато людей, які все ще були готові здебільшого тихо, але відкрито протестувати, за що вони потім страждали в ГУЛАГу, який Захід потім вирішив проігнорувати. Усі були щасливі. Миру досягли, і Радянський Союз був у порядку, стриманим, але приборканим", – зазначила пані президентка.
Вона наголосила, що в Естонії тривав опір усі роки радянської окупації.
"Ми знали, що відбувається – опір тривав. Потім стався "Балтійський заклик", який звернувся до ООН та Європейського союзу із закликом розкрити секретні протоколи пакту Молотова – Ріббентропа. Це була резолюція, підготовлена Отто фон Габсбургом у Європейському парламенті щодо незалежності країн Балтії. Якось ми весь час знали, що відбувається. Напевно, це й стало причиною. Я знала, що Україна та її народ дуже пишалися перемогою у Другій світовій війні разом із російським народом. Ви були частиною цієї перемоги, Україна мала велику військову промисловість. Звичайно, є нюанси, про які ми тепер більше говоримо. Але за радянських часів ви їх не обговорювали, тоді як ми завжди вважали несправедливим, що хтось святкує закінчення Другої світової війни, для нас це було не так – ми все ще були окуповані", – сказала Кальюлайд.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст:
Кальюлайд народилася 30 грудня 1969 року в естонському місті Тарту. Закінчила факультет біології Тартуського університету, а потім здобула ступінь магістра ділового адміністрування в цьому ж університеті. Працювала у відділі банківських інвестицій Hansapank Markets, директоркою електростанції "Іру". Була радницею прем'єр-міністра Естонії з економіки, представницею Естонії в Європейській рахунковій палаті.
У жовтні 2016 року перемогла на виборах президента Естонії та стала першою жінкою – президентом країни. Навесні 2018 року Керсті Кальюлайд стала першою главою іноземної держави, яка побувала в зоні бойових дій у Донецькій області України.
Із 2021 року Кальюлайд є всесвітнім захисником ООН із прав жінок та дітей.